Біля МЗС відкрилась фотовиставка, присвячена життю кримських татар в окупації

Відкриття пройшло за участю міністра закордонних справ Павла Клімкіна, директора Amnesty International в Україні Оксани Покальчук та колишнього голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джамілієва.

Близько сотні людей, зокрема і представників кримськотатарської спільноти, зібрались на відкриття вуличної фотовиставки «За кордоном». Таміла Ібрагімова – кримська татарка, що народилась в Криму, зараз проживає у Києві. На її думку, Україна приділяє недостатню увагу порушенням прав людини в Криму, але вона зауважує, сьогодні це зробити майже неможливо.

«Логічно, я розумію, що можливості навіть у України для цього практично немає. Україна, в даному випадку, може сурмити, закликати світову спільноту, щоб вони тиснули на Росію і на її союзників, або до неї прихильно ставляться європейські країні, щоб була фіксація цих порушень прав».

На фотовиставці були знімки з камери спостереження, розташованої на місці викрадення Ервіна Ібрагімова. Камера чітко зафіксувала, що насильницьке викрадення скоїли невідомі у формі співробітників ДАІ.

Після запису камери, з того дня про Ервіна нічого не відомо. Невідомі і мотиви його викрадення. Фіктивне розслідування окупаційної «влади» не дало жодних результатів. «Громадське радіо» запитало у міністра закордонних справ Павла Клімкіна чи володіє він конкретними цифрами скільки людей було викрадено в Криму за час окупації.

«Ми знаємо на основі даних Меджилісу , ми не можемо сказати, що ФСБ не викрало когось додатково. Ми, на жаль, не знаємо кого ще російська окупаційна влада буде намагатися досилати в психіатричні лікарні».

Друга частина виставки – це фотографії соціолога і фотожурналіста Еміне Зіятдінової. Активістка Тетяна Мельник прийшла на відкриття виставки з подругою. Вона переконана, що висвітлення таких конфліктних та проблемних історій є надзвичайно важливим.

«Треба пробуджувати національну свідомість народу. Так, теперішнє молоде покоління, досить-таки, свідоме, але старшим людям треба пробуджувати цю національну свідомість. Щоб вони зрозуміли, що ми, українці, не єдині в Україні. В нас є кримські татари, в нас є інші національні меньшини, яким треба завжди допомагати і підтримувати. Тому що, самі вони не справляться».

15 листопада в Третьому комітеті Генеральної Асамблеї ООН була ухвалена резолюція “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)”, ініційована Україною. Павло Клімкін зазначає, що це значно допоможе у розслідуванні викрадених людей у Криму.

«Один з основних пунктів резолюції, яку ми просуваємо, стосується допуску ООН до територій окупованого Криму, зокрема для Верховного комісара з прав людини. Для того, щоб там була організована постійна місія, щоб міжнародні гуманітарні організації мали доступ до Криму».

У липні біля посольства Російської Федерації  пройшла перша акція в підтримку Ервіна Ібрагімова. Люди тримали в руках кримськотатарські прапори і плакати з написом «Де Ервін?».

З тих пір кожен місяць 25-го числа (дата викрадення Ервіна), активісти збираються біля посольства Росії, і вимагають відповідальності за незаконні затримання та викрадення людей в окупованому Криму.

Мустафа Джемілєв відповів «Громадському радіо», що володіє інформацією про викрадених людей протягом окупації Криму.

«За прізвищами у нас 14 людей, але за нашою інформацією, в цілому 22 людини. Те, що міністр сказав, що зараз ситуація значно гірша, ніж в перші дні окупації – це дійсно так. Я думаю, що пресинг і репресії будуть посилюватися, тому що окупаційний терористичний режим може триматися лише на репресії і страху».

Тетяна Карпусь, Київ, Громадське радіо