Переселенці 2016 в цифрах і фактах: статистика окупації

За офіційною статистикою Міністерства соціальної політики, станом на 19 грудня 2016 року, вимушеними переселенцями є 1 658 206 громадян з зони АТО та анексованої АР Крим. За неофіційними даними проекту «Free Crimea», статистика становить більш, ніж 2 мільйона осіб. Кожен десятий переселенець проживає у Києві або Київській області.

Анатолій Засоба, лідер громадської організації «Кримська діаспора», говорить про три наймасовіші хвилі напливу переселенців:

 «Весною 2014 року була перша велика хвиля. Друга хвиля була вже до вересня, до навчального року, коли батьки з дітьми влітку організували свій приїзд, і восени 2014 переїхали. Наступна хвиля триває. Як ми бачимо, людям потрібен був час на те, щоб усвідомити, завершити справи, закрити бізнес, продати нерухомість, вийти із зобов’язань, які у них були на Кримському півострові. Тому ми донині бачимо, як люди сюди виїжджають».

Статистика опитувань серед переселенців показує, що 77% не мають наміру повертатися назад навіть у випадку швидкого звільнення окупованих територій.

 «Люди не радо вітають окупаційну владу, не визнають спробу анексії Кримського півострова Російською Федерацією. Вони відчувають певне моральне напруження там, тиск з боку місцевого населення, яке вразливе до інформаційного простору і російської пропаганди».

Найпоширеніші проблеми, які спіткали переселенців – це відмова «ПриватБанку» у видачі депозитних вкладів, та відмови банків у наданні кредитів. Засновник проекту «Free Crimea» Тарас Березовець, пояснює це результатом постанови Національного банку у 2014 році визнання нерезидентами переселенців з Криму, які проживають на материковій частині України.

 «У 2015 році суд був виграний, Нацбанк відмінив постанову, але, тим не менш, багато банків сьогодні продовжують ігнорувати, порушуючи закон, і вважаючи людей з кримської пропискою нерезидентами. Вся ця дискримінаційна річ триває, і не тільки з кредитами – люди не можуть зняти свої депозити. До мене звертаються мої знайомі, які змушені подавати в суди через відмови в поверненні грошей. Найпарадоксальніше те, що у людини з кримської пропискою був відкритий депозит в Запоріжжі або Києві, але йому все одно відмовляють повертати гроші».

Найскладніше питання для переселенців – це житло. Люди не мають коштів на придбання власного, а у кредитуванні будівництва отримують відмови. Людмила Чаплигіна – переселенка з Криму, наразі проживає у Кам’янці-Подільському та є членом «Об’єднання переселенців України».

«Проблема одна – є, була і залишається, – це небажання держави нами займатися. Тобто, наша головна мета і завдання – це виживання. Порятунок тих, хто тоне – справа їх власних рук , хто як може, так і влаштовується. З роботою погано, а майже 90% з нас – орендує житло. Воно дороге, але ось зараз трошки пробиваємося вийти на субсидії».

Також, основною проблемою є те, що Міністерство соціальної політики досі не має конкретного визначення хто ж потрапляє під термін «переселенці». ВПО не мають права голосу на виборах та стикаються з проблемами в отриманні соціальних виплат і пенсій та заявами про підвищення рівня злочинності за рахунок переселенців.

«Необхідно відмовлятися від ненависті по відношенню до наших власних громадян, оскільки наша проблема полягає в їх інтеграції в повноцінне українське суспільство. Довгий час вони перебували під впливом російської пропаганди, і жили осторонь».

Організатори обіцяли і надалі вести моніторинг серед переселенців з зони АТО та анексованого АР Крим. За бажанням, люди можуть звертатись до громадських організацій «Кримська діаспора» та проекту Free Crimea за консультацією або правозахисною допомогою.

Тетяна Карпусь, «Громадське радіо», Київ