В той же час, в коментарі Громадському радіо жінка зазначила, що досі не знає, яким чином її син опинився на непідконтрольній території.
За словами жінки, востаннє зв’язок з Владиславом Локтіоновим був 13 травня 2016 року – тоді з ним спілкувалась дружина. Це було о 12.50. А сама Людмила говорила з сином 12 травня.
Поговорити з сином їй вдалось лише на початку січня цього року – на це дали дозвіл в “ЛНР”. Розмова тривала близько двох хвилин, а потім зв’язок пропав, – говорить жінка.
“Нічого він не каже, тому що, мабуть, не можна говорити. Коли до мене приїздили представники Міжнародного комітету Червоного Хреста (я писала туди листа і мене попередили, що не писати туди нічого такого: просто що живі-здорові, чекаємо, любимо)”, – пояснює жінка.
“Він питав мене: “Мамо, коли нас будуть міняти?”, а я кажу: “Синок, будуть, будуть скоро…” і все – зв’язок пропав”, – розповідає Людмила Локтіонова.
Про службу сина пані Людмила розповідає: з 14 вересня 2015 року він був під Щастям Луганської області (служив в 92-й бригаді), з 11 по 21 січня 2016 року був у відпустці вдома, потім повернувся до Щастя.
“А потім, коли він зник…він в Жовте Луганської області…А коли його туди перевели, я не знаю”, – розповідає Людмила Локтіонова.
(Зазначимо, що наразі с. Жовте Слов’яносербського району Луганської області знаходиться під контролем “ЛНР”).
На запитання журналістки, чи знає пані Людмила, що її сина підозрюють в дезертирстві, вона відповідає:
“Міністерство оборони надіслало мені листа, але такого бути не може, не може…”.
За словами жінки, вона намагатиметься дізнатися від Ольги Кобцевої, як її син потрапив в полон. Хоча, коли спілкувалась з нею раніше, вже питала, чому в Україні її сина вважають дезертиром. Та нібито відповіла, що її син має статус військовополоненого, а ті хто добровільно здався бойовикам, мають інший статус і утримуються в іншому місці.
Командир 92-ї бригади Віктор Ніколюк говорить: Локтіонов дійсно проходив у них службу. Проте, під час виконання завдання в районі Лобачево-Жовте добровільно перейшов на бік супротивника:
“В один з травневих днів він сів в човен і переплив на той бік. Тобто на бік тимчасово окупованих територій. Причому, військовослужбовці кричали йому, щоб він повернувся, але він усвідомлено переплив туди. Тому, це – зрада Батьківщини і інакше неможна пояснити. Тож, якщо його передадуть сюди, його треба судити за зраду Батьківщини”, – сказав Віктор Ніколюк.
Інформацію про те, що Владислав Олексійович Локтіонов, Іщук Олександр Анатолійович, Кучер Анатолій Миколайович та Якунін Олег Олегович підозрюються в дезертирстві 10 січня Громадському радіо підтвердив представник Міноборони з питань АТО Олександр Мотузяник. Того для в “ЛНР” заявили, що українська сторона не опікується визволенням цих людей і їх нібито немає і списках на обмін.
Вчора, 22 січня, народний депутат України Надія Савченко оприлюднила оновлені списки тих, хто вважається зниклим безвісти або перебуває у полоні. Зазначається, що 17 січня, цих людей було включено до цих списків.