Від «мазепинців» до «бандерівців»: як змінилася російська пропаганда за 100 років

Нещодавно у світ вийшла перша праця молодого історика Віталія Гайсенюка про сепаратиський рух на західноукраїнських землях у роки Першої Світової війни. 

Катерина Кадер: Твоя величезна праця «Початок кінця: москвофіли у Великій війні”. Розкажи, як виникла ідея написати саме на цю тему?

Віталій Гайсенюк: Москвофільство в роки Першої Світової війни тема малодосліджена насправді. Виявилося, що ця тема не опрацьовувалася. Більшість дослідників вивчали проросійський рух на Галичині до 1914 року. Зараз книжка вийшла на хвилі проросійського сепаратизму, який ми спостерігаємо на сході України. Цікаво простежити, як саме проявлявся цей сепаратизм на заході України. Як це видно з книги, між цими фактами багато схожих рис з різницею у 100 років.

Катерина Кадер: Що найбільше вразило у цій темі?

Віталій Гайсенюк: Вразило те, що багато речей у світі змінюється, тільки не кліше російської пропаганди. Опрацювувавши газети воєнного періоду, я зустрів дуже багато фраз, закликів, формулювань, які є і зараз і звучать у російському пропагандиському просторі.

Катерина Кадер: Наприклад?

Віталій Гайсенюк: Наприклад, про єднання з росіянами. Кліше, що саме вони наші єдинокровні брати. Також зустрічав постійні звинувачення у бік «мазепинців». Якщо зараз «бандерівці», а тобі Бандери ще не було, тому всі звинувачення лунали у бік «мазепинців». Тобто завжди має бути постать, на яку має обвалитися шквал ворожої пропаганди. Ця особистість має бути ототожнена з усім ворожим табором, тобто з українцями.

Катерина Кадер: Який тираж?

Віталій Гайсенюк: Нажаль, тираж книги не великий – майже 200 примірників. Довелося видавати і за свої кошти, а також допомогло представництво Австрійської служби академічних обмінів у Львові. Я сподіваюсь, що найближчим часом знайдеться організація, для якої ця тема буде цікава, щоб підняти її на українському рівні. Наразі тираж активно розходиться. Вже відбулися презентації у Чернівцях та Львові.

Катерина Кадер: На основі двох презентацій, розкажи свої враження. Чи викликає твоя праця суспільний інтерес до теми і наскільки успішними були ці презентації?

Віталій Гайсенюк: Я чомусь думав, що на презентації будуть запитувати деталі видання книги, але більше запитували про саму тему, її актуальність. Всі піднімали питання актуальності. Останніми роками воно неабияке значення має. Результати дослідження показують, що сталося з тодішніми москвофілами і що станеться з теперішніми. Розкрию таємницю, що їх чекає не дуже втішна доля. Українська ідея переможе!

Москвофільство було викорінено практично повністю ще в роки Першої Світової війни. Сьогодні ж москвофіли можуть проявлятися на Заході України, як окремі постаті, з якими пов’язані окремі скандали. Наприклад, як це було з викладачкою Львівського університету, якій влаштували студенти «коридор ганьби». Але загалом такого організованого проросійського руху, який би був помітним саме на заході країни, окрім Закарпаття, на сьогодні немає. Неомосквофільство зараз у нас більше проявляється на Сході України.

Катерина Кадер: Москвофіли в роки Першої Світової війни, хто вони?

Віталій Гайсенюк: Якщо хто думає, що це були просто приїжджі агенти з Росії, як зараз на сході Україні, то ні. Це все-таки було місцеве населення, яке просто працювало над народом, щоб виховувати його в дусі проросійських ідей. Коли виникло русофільство, то ці «агенти» були змушені виступати за культурну єдність з Росією через те, що відбувалася сильна полонізація в Галичині, румунізація в Буковині, мадяризація на Закарпатті. А таке собі русофільство було засобом ототожнення себе з простором Київської Русі. З початком ХХ століття цей рух набув яскраво виражених рамок, а його діячі бажали об’єднання з Російською імперією. Вже тоді це був зрадницький рух, адже представники свого народу діяли проти українських ідей. Москвофіли завжди були чужими серед своїх.

Катерина Кадер: Але цей рух зберігався певний період часу?

Віталій Гайсенюк: Так, на Заході України він проіснував десь із 30-х років ХІХ століття і проіснував фактично 100 років. Однак його корінний злам відбувся саме в роки Першої Світової війни. Також у ці роки він зазнав найвищого піднесення, коли москвофіли стали дорадниками при російській окупаційній адміністрації. Але у 1915 році цей рух зазнав корінного зламу, бо повернулися австрійці, вигнали росіян. Після його прибічники росіян були вимушені тікати і покинули територію цих земель.