В окулярах – будь ласка, а у хустці – ні! Хіджаб і фото для документів
З якими проблемами стикаються жінки-мусульманки при фотографуванні для оформлення паспортів?
Жінки, які виявили бажання сфотографуватися на українських паспорт у хіджабі, щоби не порушувати канонів Ісламу, кажуть, що досі стикаються із безліччю перешкод. Вони подають судові позови проти держави, пишуть петиції Президенту і навіть намагаються деколи обійти норми та отримати паспорт із покритою головою. Чому для них це важливо та що про це думає держава?
Ми вже говорили про те, які стереотипи існують щодо жінок-мусульманок в Україні, чому хіджаб лякає деяких батьків і друзів, а на вулиці викликає цікавість та хто і як насправді дискримінує мусульманських жінок сьогодні. Читати статтю “Як це – бути мусульманкою в Україні та носити хіджаб?”.
Своїм досвідом отримання паспортів ділиться Ніяра Мамутова, активістка ісламського культурного центру в Запоріжжі.: “Коли я робила закордонний паспорт і вклеювала фото у 25 років, мені не дозволили фото у хіджабі. Чула, що деяким все ж вдається зробити паспорт з фото у хіджабі, але бувало, що коли жінка приходить з таким паспортом в інші державні установи, їй просто кажуть, що ваш паспорт не дійсний та відмовляють в інших документах, довідках. Зараз у мене обидва паспорти з фото, де я без хіджабу, але дуже сподіваюсь, що це питання вирішиться і мені вдасться змінити фото в документах”.
На думку Юлії Кандаурової, приватної підприємиці, яка має власний інтернет-магазин жіночого одягу та аксесуарів, в Україні можна без проблем фотографуватися на загранпаспорти в хіджабі, а ось із внутрішнім бувають проблеми:
“Когда я делала свой паспорт, то работница была очень приветлива и ни слова мне не сказала. На внутренний паспорт большинству девочек было отказано, некоторые даже подавали в суд, насколько я знаю, то безрезультатно. Малой части повезло, их фото в хиджабе приняли. На самом деле очень глупо то, что это запрещают мусульманкам. Потому что девушка в платке выглядит совсем не так, как без него. И если сверять по документам, то зачастую очень долго не могу понять…один это человек или два разных. И другая сторона – моральная. На своем опыте могу сказать, что очень неприятно, когда ты в платке, а на паспорте фото без. И когда где-то в банках, на почте, в поездах проверяют документы, то мужчины тоже смотрят. Мусульманки поймут, насколько возникает чувство неловкости, хочется куда-то быстрее спрятаться. Это как обычного человека вывести в купальнике в центре города. Те же самые чувства стыда”.
На офіційному сайті МЗС України mfa.gov.ua у розділі “Вимоги до фотокарток”, наведені приклади покритої голови жінки, як дозволеного варіанту фотографії. Зазанчається, що головні убори не допускаються за виключенням випадків, конкретно передбачених компетентним державним органом. До таких випадків відносяться релігійні звичаї, медичні приписи чи культурні традиції.
Водночас, коли йдеться про внутрішній паспорт, на офіційному сайті Державної міграційної служби України вже зовсім інші вимоги. Зокрема зазначено, що подаються фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому віку (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов’язкове фотографування в окулярах). Цікаво, що держава дозволяє фотографування в окулярах, але не в хустці.
Отже, це офіційна позиція ДМС: фотографуватися у головному уборі на будь-який паспорт не можна. Зокрема, через законодавчу заборону – державний стандарт України ДСТУ 1303-94 “Фотовідбитки чорно-білі та кольорові. Загальні технічні умови”. Щоби отримати більш докладні коментарі, “Громадське радіо” зателефонувало керівникові Прес-служби ДМС України Сергієві Гунько.
Громадське радіо: Нам відомі випадки, коли жінки фотографувалися на ID-картки у хіджабі.
Сергій Гунько: Значить це неправильно. Є державний стандарт, який каже, що не можна із головним убором. Ми не можемо від нього відходити. Це питання чітко врегульоване і тут не має ніяких двочитань, не має підстав для того, щоби якось інакше трактувати.
Громадське радіо: Але ж вже є прециденти. Наприклад, жінка з Одеси, Аміна Окуєва, яка сфотографована на ID-картку у хіджабі. Їй сказали зняти, вона відмовилась через релігійні мотиви і їй дозволили.
Сергій Гунько: Її паспорт може бути визнаний недійсним. Це очевидно помилка того, хто оформлював.
Щоби фото на паспорті не суперечило нормам віри, деякі жінки намагаються відстояти своє переконання у суді. Однак, відомі Громадському радіо судові прецеденти поки не на користь жінок-мусульманок.
Наприклад, в 2010 році жінка із Криму звернулася до суду через відмову вклеювати її фотографію у хіджабі до паспорту. Історія почалась ще у далекому 2000 році, коли позивачці виповнилось 16 років та вона отримала паспорт, в якому була вклеєна фотокартка виконана у хіджабі. Коли ж позивачці виповнилося 25 років, вона знову просила вклеїти фото, на якому вона зображена у хустці, при цьому, на фотокартці було чітко видно її обличчя. Жінці відмовили.
2011 року адміністративний апеляційний суд Києва також відмовив мусульманці у задоволенні позовних вимог, аргументуючи це необхідністю відображення в документі максимальної кількості ідентифікаційних ознак громадянина. Адже фотокартка, як складовий елемент паспорта, допомагає здійснити ідентифікацію особи за візуальними ознаками.
Щоби отримати дозвіл на фотографування в хіджабі в жовтні 2015 року мусульманки України ініціювали й підписували петицію на сайті Президента України щодо. Однак, та петиція достатньої кількості голосів не набрала.
Аміна Окуєва із Одеси, за професією лікар-хірург, служила в добровільному підрозділі МВС в АТО, зараз виконує задачі в складі Міжнародного миротворчого батальйона імені Джохара Дудаєва, нещодавно подавала документи на зміну паспорту на ID-посвідчення, проблем повязаних із хусткою у неї не виникло:
“Единственным нюансом, который меня огорчал в религиозном плане – это невозможность сфотографироваться на общегражданский паспорт в платке. Это до недавнего времени негласно запрещалось. Однако сейчас, делюсь радостной новостью, я уже сделала новый пластиковый паспорт. И никаких проблем с тем, чтобы сфотографироваться на него в хиджабе не возникло. Перед фотографированием спросили могу ли я снять головной убор. Я ответила, что не могу – по религиозным убеждениям. Ни малейших возражений или недовольства по этому поводу со стороны должностного лица я не наблюдала”.
Жінки-мусульманки сподіваються, що підхід Української держави до цього делікатного питання врешті-решт зміниться і їм не доведеться знов і знов повертатися до нього.
За підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля