«З дитячими візочками заборонено»: чому така вимога закладів є незаконною?

«З дитячим візочком заборонено», – такі повідомлення іноді можемо прочитати на дверях магазинів, аптек, ресторанів, поліклінік, шкіл, банків, різноманітних державних установ. На думку правозахисників ця вимога є незаконною адже порушує право громадян на вільне пересування і дискримінує батьків за ознакою сімейного стану. Але про порушення закону часто не знають ні адміністрація закладу, яка встановлює таке правило, ні самі батьки з візком, чиї безпосередні права порушуються. Хоча, насправді, все більше батьків починає відчувати, що щось тут не так.

Гучне обговорення в батьківській спільноті БатькиSOS в соцмережі Facebook здійняв пост киянки мами Анни, яка розповіла, як її не хотів пускати з візком у школу охоронець, вимагаючи лишити його на вулиці. Більша частина батьків обурилася діями охоронця і підтримала авторку допису, але знайшлися й такі, хто радив брати дитину на руки і не бути лінивою, не ходити з молодшою дитиною в школу, одягати на колеса бахіли або одноразові шапочки для душа і всіляко продовжував лінію таврування людей з візочками і на візочках, як дискримінованої частини суспільства. Анна не наважилася назвати номер школи в інтернеті, не сказала вона його й Громадському радіо, так само як і просила залишити в таємниці її прізвище, адже у батьків є цілком виправдані застереження щодо публічних конфліктів з шкільними адміністраціями, які потім часто відображаються на ставленні вчителів до дитини:

«У мене така ситуація, що дитині вже більше двох років і вона вже має власну думку чи хоче вона сидіти у візочку, чи не хоче. Дитина вередує й іноді її буває важко посадити. В такому стані я вмовила його поїхати в школу за старшою, а там охоронець каже, що з візочком не можна. І якщо я дитя витягну, то я його вже назад  зможу посадити. А залишати з охоронцем теж не можу, це ж стрес для дитини. І заїхати з ним, виявляється, теж не можу Що мені робити? Скандалити не хотілося але я поїхала, забрала старшу дитину, виїхала.

Люди, звичайно, можуть не знати, що у мене і моє дитини є права, що ми маємо право пересуватися з візочком чи без візочка вільно. Щоб не було скандалу, я придумала робити по-іншому. Я телефоную вчительці, яка веде продовжений день і прошу, щоб моя старша дитина вийшла в коридор», – розповідає Анна і пояснює, що про заборону в школі чула і раніше. Її озвучував не тільки охоронець, а й представниця шкільної адміністрації. Але усвідомлення, що такі неписані правила порушують її права підштовхнуло до боротьби. Поки що лише на Facebook:

«Якщо я скажу, яка це школа – це може вдарити і вдарить по моїй дитині. Тому я вимушена вирішувати цю ситуацію мирно. Після посту на Facebook ситуація не вирішилася. До мене зверталися навіть апарату Верховної Ради – хотіли зробити перевірку школи. Але я знаю, що такі ситуації завжди відбиваються на дитині. Я не можу цього допустити. Нехай тоді вже всі школи перевіряють».

Чи перевірятимуть школи після таких скандальних історій – питання до профільного департаменту КМДА. Ми вирішили поцікавитися там, що думають київські чиновники про дискримінаційні заборони в закладах освіти. Ситуацію Громадському радіо прокоментувала Олена Бохно, начальниця управління навчальними закладами департаменту освіти і науки, молоді і спорту КМДА.

«В положеннях про загальноосвітні заклади не прописано, що робити з візком, якщо мама приїхала забирати старшу дитину з меншою. Все вирішується на рівні міжлюдських взаємин. Мені здається, що й випадок взагалі дивний. Якщо таке сталося, то від імені всіх освітян прошу бачення у батьків, яким не дозволили заїхати з візочком у приміщення школи.»

Випадки з заборонами на пересування з візочками в КМДА назвали дикістю і були шоковані тим, що таке взагалі трапилося:

«Чесно, коли ми отримали ваш запит, ми подумали, що це можливо про якісь інші візочки, не дитячі. Ми не могли уявити, що в якійсь з шкіл столиці могло виникнути таке питання».

Але історія, насправді, не поодинока і трапляються подібні ситуації не лише в школах. Наприклад, в одному тільки київському мікрорайоні на Солом’янці, де проживає авторка цього репортажу, заходити з візочком забороняють в школу №43 на вулиці Преображенській і  жіночу консультацію №1, яка розташована на території пологового будинку на проспекті Лобановського. В обидва місця часто ходять, до речі, саме мами з візочками.

Що ж, насправді, можна робити батькам, чиї права порушують? Відповідь на це питання ми почали шукати в правозахисній спільноті. Олександра Свердлова з громадської організації «Центр соціальної дії» пояснила, які саме права порушує така заборона:

«Це дискримінація за ознакою сімейного стану. Вона заборонена у будь-яких закладах публічної сфери. Тобто це і державні заклади, і будь-які приватні заклади, і надають публічні послуги. Тобто до себе в квартиру я можу не пустити жінку з візочком, але якщо це ресторан, аптека або будь-який державний заклад, то я не можу цього робити бо цим порушу Закон про засади запобігання і протидії дискримінації в Україні»

Теоретично норми про заборону входу з візочком в заклад освіти чи охорони здоров’я в нормативно-правових актах міститися не може, – каже Олександра. Всі вони проходять антидискримінаційну експертизу. На жаль, іноді вона буває недосконалою. Тому важливо питати з посиланням на документи, чому заїхати з візочком не можна.

«Жінка, яку не пускають має попросити письмово пояснення, чому її не пускають з посиланням на документи. І вже потім оскаржувати такі документи в суді або звернутися до Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України за експертизою. Вони визначать чи є в документі дискримінація, чи ні і дадуть роз’яснення закладу, що можна зробити, щоби покращити надання послуг для всіх»

Якщо з візочком не пускають не лише на словах, а намагаються застосувати силу, навіть мінімальну, слід одразу викликати поліцію, радить правозахисниця Олександра Свердлова

Анастасія Багаліка для Громадського радіо

За підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля