Розкрути себе сам. Переселенець з інвалідністю став співвласником кав’ярні

Околиця Києва. Затишне кафе у новозбудованому житловому комплексі. Григорій Гришкан зустрічає мене всередині, замовляє у свого партнера по бізнесу, який зараз за барною стійкою, дві чашки кави.Кав’ярню відкрито у приміщенні під ключ — все тут продумано іншими господарями, але нова команда хоче вдихнути душу у цей бізнес.

«Кафе — це місце, куди кожен може прийти після роботи, поспілкуватися, випити чашку кави або бокал сухого вина, взяти сиру, провести душевно час з коханою людиною або в приємній дружній компанії. Ми орієнтуємося на молодь, на креативний клас, у нас планується проводити інтелектуальні ігри різного формату», — розповідає мій співрозмовник.

З Григорієм ми познайомилися два роки тому. Тоді Гришкан активно шукав зв’язки з медіа, просував ідею фільму з собою у головній ролі. Картина мала називатися «Інший» — про чоловіка з інвалідністю, який здолав усі перепони та став успішним бізнесменом. Образ дещо перекликався з життям Григорія — він народився у Красноармійську, тепер це Покровськ, з дитячим церебральним паралічем. Перші кроки зробив лише у 2,5 роки. Згодом закінчив Донецький національний університет з відзнакою. Але все життя мусить доводити оточенню, що його можливості — не обмежені.

Спочатку Григорій працював у Донецьку. Коли контроль над містом захопили бойовики, підприємство закрилось. Гришкан почав шукати роботу у столиці. 

«Я відправив близько 300 резюме. Завжди вказував, що я інвалід 2 групи. Але роботодавці ніяк не реагували на мої спроби достукатися до них. Єдиний раз, коли мені відповіли — мені зателефонували, провели зі мною співбесіду на вільну посаду, але потім чекали два тижні, щоб мені відмовити», — згадує Гришкан.  

У соціальних мережах Григорій знайшов волонтерів та журналістів, розповів про свої прагнення знайти достойну роботу. Йому запропонували посаду в Києві — у відділі фінансового контролю в компанії з виробництва молочних продуктів.

Гришкан розповідає — у компанії працює і зараз. Але більше мріє про кіно та власний бізнес. З повним метром поки не склалося — не знайшов грошей. Але знявся у головній ролі в короткометражці. Інтригує — до кіно може ще повернутися.

«Мені надійшла дуже цікава пропозиція від відомого кінопродюсера, який запропонував мені взяти участь в зовсім іншому проекті. Він попросив мене не розповідати всі подробиці, але я скажу, що якщо цей проект вистрелить, це буде щось», — каже актор-початківець. 

Наполегливість — одна з ключових якостей, яку Григорій виділяє у власному характері. Наводить приклад, як здобув місце у команді крупного бізнесмена з Донбасу — нардепа, який зараз розбудовує власну політичну партію. Двічі телефонував до приймальні, розповідав про себе співробітницям. Після другого дзвінка йому зателефонував сам депутат. Гришкан може посісти керівну партійну посаду у рідному Покровську, але готовий одразу піти з проекту, якщо відчує, що для бізнесмена він — лише ширма та засіб для заманювання електорату.

«Якщо я відчую, що на мені заробили бонуси і я став не потрібним, мені не забракне сміливості зібрати прес-конференцію, зробити офіційну заяву, описати ситуацію, яка склалася — аж до припинення повноважень», — пояснює Григорій.

Кав’ярня, відкрита за участі Гришкана (а він тут виконує обов’язки фіндиректора) працює лише місяць. Гроші на цей бізнес він позичив у знайомої. Поки тут не дуже багато відвідувачів. Але це не зупиняє Григорія Гришкана:

«Мені подобається ставити перед собою складні завдання. Бо коли ти ставиш перед собою складні завдання, ти стаєш сильнішим, мудрішим. І всі труднощі, які випадають на моєму життєвому шляху, я намагаюся вирішувати у першу чергу самостійно. Бо не можна завжди перебувати у стані беспроблемності», — формулює Гришкан життєве кредо.

Співвласник бізнесу Коба Артемов хоче, щоб це стало не просто місце, де можна поїсти. Планує проводити тут тренінги. У якості мотивуючого оратора готовий залучати Гришкана.

«Дивишся навколо на людей, яких ми в побуті називаємо інвалідами, людьми з обмеженими можливостями, то бачиш: вони хочуть, щоб їм співчували, вмикали всюди для них зелене світло. А він ігнорує ці принципи, пробиває свій шлях. Григорій міг би багатьом «здоровим» людям розповісти, як можна жити і добиватися чогось», — розповідає Артемов.

Розкручувати свою кав’ярню Григорій Гришкан планує вже випробуваними методами — за допомогою журналістів. Але днями збирається й власноруч роздавати флайєра на вулиці — щоб люди про його справу дізнавалися не лише з медіа.

Григорій Пирлік для Громадського радіо

За підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля