Це моя команда, і вона — команда, — Зураб Аласанія про новообраних членів правління НСТУ

Коли понад місяць тому Наглядова рада НСТУ обирала голову правління, їй знадобилося понад сім з половиною годин, щоби назвати це ім’я – Зураб Аласанія. Вибори членів правління, його команди, відбулися вдвічі швидше, всього за 3 години.

Процедура обрання запропонованої команди складалася з представлення кандидатами своїх програм та планів, питань від членів наглядової ради та таємного голосування. Більшість кандидатів мали лише 2-3 проти з голосів присутніх 14 членів наглядової ради, не враховуючи двох на скайп-зв’язку. Лише журналіст Роман Вінтонів, відомий також як Майкл Щур, отримав 9 за та 5 проти. Але і цього виявилося достатньо аби він став членом правління суспільного мовника в суспільно-політичному відділі. Однак новини йому підпорядковуватися не будуть, за них і надалі відповідатиме Владислав Грузинський.

Зураб Аласанія вважає кожного члена команди унікальним та незамінним:

«Це абсолютно геніальні люди, я от за цим принципом їх і обирав. Там кожна людина самостійна. Кожна людина вже сталася. Мені зараз кажуть, треба виховувати Романа, —не треба! Він один з найкращих, які лише є.

Я в них ціную саме те, що вони не потребують опіки. Я не їхній папа. Ми рівні всі там і їхні міркування для мене цінні настільки ж, наскільки мої для них, от і все. Я мріяв про те, щоб це була рівна команда і вона такою сталася

Але це моя команда і вона команда, я от на цьому хочу наголосити! Якщо ви помітили, в наглядовій раді такого і близько немає: один думає одне, а інший думає інше».

Геніальна, за словами голови правління НСТУ Зураба Аласанії, команда правління НСТУ це Інна Гребенюк — правове забезпечення, Родіон Ніконенко — економіка та фінанси, Микола Чернотицький — реструктуризація регіональних відділів, Роман Вінтонів — суспільно-політичне мовлення, Юрій Макаров —просвітницьке та Олександра Кольцова — розважальне мовлення.

Можливо найбільш загадковою людиною правління є Родіон Ніконенко, фінансист та банкір. Він завідуватиме гілкою економіки та фінансів, і саме це прізвище відмовлявся назвати Зураб Аласанія до свого офіційного призначення. Але тепер, коли призначення відбулось, Родіон Ніконенко охоче надавав коментарі:

«Основні цілі такі. Перше — це побудова прозорої вертикальної системи взаємодії фінансово-економічного блоку від головного офісу до кожного структурного блоку. Щоби на верхньому рівні було повне розуміння потреб кожного структурного підрозділу і як результат — оперативне реагування на ці потреби. А з іншого боку така побудова дасть можливість контролювати видатки, контролювати роботу кожного структурного підрозділу. Це зоптимізує час та пришвидшить покращення якості роботи і взаємодії між підрозділами у фінансово-економічному блоці.

Абсолютно коректно, що я не дуже ознайомлений, тому що я не був ще співробітником компанії і не мав права бути ознайомленим з цією інформацією. Я ознайомлений досить непогано з тією інформацією, яка є публічною. На сьогодні це джерела фінансування, це, звичайно, законодавство: закон про НСТУ, статут НСТУ. Тобто цифри, на які може претендувати компанія і, власне, претендує цього року і наступного, тому що вже відомі цифри державного бюджету України, його видатної частини. Як відомо, як сказано в законі, 0,2 відсотки мусить бути спрямовано на фінансування компанії. Зараз в мене починається дуже важкий етап —з’ясування фінансового стану самої компанії і тоді буде більш зрозуміло, що робити далі».

Родіон Ніконенко має досвід роботи і в українських, і в міжнародних банках, як в комерційних, так і в державних. Закиди членів наглядової ради про досвід роботи Родіона в двох російських банків він відрізав приблизно так, як і питання про дії у разі невиконання державою фінансових зобов’язань:

«Ми будемо досить жорстоко вимагати, тому що закон єдиний для всіх. Якщо цей закон прийнятий, він існує, то має виконуватися усіма сторонами».

Адекватна мілітаризація свідомості та розвиток дитячих програм — дві стрижневі тези письменника, журналіста та продюсера Юрія Макарова, який віднині опікуватиметься просвітницьким напрямком суспільного мовника. 

Ана Море: У своїй програмі ви висунули досить жорстку тезу про мілітаризацію. Де межа між жорсткою і легкою мілітаризацією. Ви говорили про почуття міри, гідності.

Юрій Макаров: Цілком свідомо вжив це слово. Саме такими жорсткими заходами, висловлюваннями, формулюваннями слід нагадувати суспільству про те, що у нас війна. Ми на сонячні вулиці, квітнуть каштани, ветеранів особливо немає, тим паче втративших кінцівки. Це моя принципова позиція. Ви можете назвати це провокацією, це не зовсім провокація або провокація не в тому сенсі. Що я власне мав на увазі? Якщо не чіплятися за слова, а думати про зміст, то це презумпція ось тих кількох чеснот: почуття міри, гідність, вдумливість, зваженість, що прописано в уже затвердженій наглядовою радою стратегії суспільного мовника. Стосовно свого, своєї ділянки, у мене дуже простий приклад… Кайфова інфа про нерозуміння термінів, оперування словами, що стосуються війни без їх пояснення. Що таке, до біса, летальна зброя?! Люди мають про це знати, мають розуміти про що йдеться. Це не пропаганда, не суспільно-політична частина.
Чим відрізняється бомбардування від обстрілу? У нас пишуть… Це не бомбардування! Що таке міна? Що таке граната? Це конче необхідна мілітаризація для того, щоб суспільство поводилося адекватно відносно неадекватної ситуації, в якій ми всі опинилися.

За реструктуризацію та очистку структури суспільного мовника від радянського нальоту візьметься колишній очільник телеканалу «UΛ:Суми» Микола Чернотицький, котрий обіцяє впродовж двох-трьох місяців відвідати усі регіони і представити наглядовій раді план подальшої роботи.

«В регіональному мовленні основні плани такі: ми оптимізуємо структуру, тобто з 4,5 тисяч ми залишимо десь 2000-1950. Робимо 8-9 великих хабів, які будуть відповідати за програмне мовлення і залишаємо бюро, які залишаються робити новини в регіонах. Залишаємо всі 25 каналів в регіонах і власного мовлення, яке продукується цими регіонами, буде десь 3-4 години, все інше — це буде outsource, якісно-централізована закупка. Ми залишаємо ранкову програму, новини, які дійсно відповідають журналістським стандартам, вечірні ток-шоу і якісь програми, можливо, для національного ефіру. Оця вся махіна, яка зараз є, «савєтского наслєдія», її і хочемо оптимізувати до нормальних реалій. Чітку сітку радійну в регіонах я не скажу. Там є свої нюанси. Поки працюємо за ними, але і за ними є різниця. Наприклад, якщо взяти Сумську філію, там 12 людей працює, в Полтаві 50».

Серед кандидатів, котрі одностайно отримала місце серед членів правління в напрямку правового забезпечення є Інна Гребенюк. Трьома основними векторами своєї діяльності вона визначає такі:
– європейські стандарти для вітчизняного суспільного мовлення, тобто дотримання усіх норм роботи з авторськими та інтелектуальними правами;
-реформація НСТУ в акціонерне товариство
та
-співпраця НСТУ з іншими органами. 
«Навіть хороші зміни нівелюються, якщо було недотримано закону» каже Інна.

Один з членів наглядової ради, журналіст та публіцист, Віталій Портніков на питання чи обрання членів правління НСТУ, а тобто голосування за запропоновану Зурабом Аласанією команду— це просто процедура, формальність, чи справді обрання відповів так:

“Ні, я не вважаю, що це формальність. Я вважаю, що це дуже серйозний акт. Тому що члени правління відповідатимуть за конкретні напрямки, за якими в принципі буде вибудовуватися суспільне мовлення”.

Першопочатково в контрактах членів правління було зазначено про дозвіл їх дострокового звільнення через порушення чи прорахунки. Член наглядової ради Олексій Панич же наголосив, що команда — означає команда і подібне звільнення мусить бути можливим лише зі згоди усього правління чи голови. Чинник командної відповідальності мусить бути визначальним у функціонуванні правління громадського мовника, вважає Олексій.

 Ана Море спеціально для Громадського радіо