В Киеве презентовали фотопроект «Жизнь после ранения»

В Киеве презентовали фотопроект «Жизнь после ранения»

Презентация проекта “Жизнь после ранения” фотожурналиста Алексея Фурмана состоялась в пресс-центре Национального Союза журналистов Украины.

«Не работа, а миссия» – так описывает свою деятельность автор проекта. Алексей Фурман снимает события в Украине со времен Революции Достоинства, публиковал их в различных международных изданиях. Работа над проектом «Жизнь после ранения» заняла два с половиной года и никем не была оплачена. Сам проект Алексей считает скорее журналистским, нежели фотографическим. А его цель – напомнить миру, что в Украине идет война.

«Дуже багато західних журналістів було в Україні в квітні 14-го, в травні 14-го. В червні 14-го всі поїхали, і для світу війна в Україні припинилася. Потім вона знову почалася, в липні 14-го, коли впав “Боїнг”. Але в серпні вона знову припинилася. Припинилася. Насправді вона не припинялася жодного дня» – отметил Алексей Фурман.

Алексей Фурман привлекает внимание к проблеме реабилитации и социализации военных уже на мирной земле. Он несколько лет учился в Америке и сравнивает отношение к ветеранам в Украине и за океаном.

«Американські ветерани – коли вони повертаються додому, у них є доступ до всіх можливих фізичних, ментальних реабілітацій. Там  круті госпіталі, круті фахівці, там ціла інфраструктура, в кожному штаті є ці заклади тощо-тощо-тощо-тощо. Хлопці, які поверталися додому в нас – вони часто стикалися з, як мінімум, ігноруванням того, де вони були. І багато випадків і в моїх героїв, і в просто ветеранів, з якими я спілкувався для цього проекту, коли їхні військові квитки або документи мали інші дати, там були інші посади тощо-тощо-тощо. Тобто ці  люди ризикували життям, вони були готові віддати своє життя за свою країну, а виходить, що не завжди країна ніби інституціонально була їм вдячна», – отметил он.

Профессиональный, неповерхностный поход, возможность поддержать – главное в работе документалиста. Важность такой подачи подчеркивает и глава Национального союза журналистов Украины Сергей Томиленко:

«В цьому конвеєрі оперативності ми маємо розуміти, що ми не повинні топтатися по душах наших героїв. Зокрема, по душах ветеранів. Має бути психологічний контакт, має бути увага. І якісь яскраві кадри ціною стресу і посилення травми у героїв наших сюжетів, то краще тоді утриматися від цих сюжетів».

Выставка, предназначенная в первую очередь коллегам-журналистам, будет работать до конца года. А сам Алексей Фурман планирует развивать свой проект. Хочет, чтобы общество не только увидело ветеранов, но и услышало их голоса.

Валерия Мацеха для «Громадського радіо».

Автор:
За підтримки:

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов'язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 

Останнi новини