Тетяна Косянчук, Громадське радіо
У морі порожньо, на пляжі засмагають двоє людей. Але й ті — працівники бази відпочинку.
Кіоск із пиріжками зачинено — нема кому продавати. До війни і на пляжі, і на центральній вулиці села Юр’ївка було не проштовхнутися, розповідають місцеві жителі. У 2014му замість відпочивальників сюди з’їжджалися переселенці.
«Ми безкоштовно усіх розселяли, жаліли й боялися одночасно, що до й до нас сюди прийде війна. Але вона не дійшла, слава богу», — розповідає селянка Марина Рикова.
На подвір’ї Марини — чотири кімнати для відпочивальників. Жінка пригадує: раніше могла заробити й 10 тисяч гривень за сезон. Торік за літо у неї зупинилися тільки дві родини.
«Люди до нас більше не їдуть, бояться. До війни до нас приїздили здебільшого жителі Донецької та Луганської областей, а там зараз війна», — каже Рикова.
Від Юр’ївки до лінії фронту — близько 60 кілометрів. Попри це, прикмети війни тут нечисельні. На трасі з Маріуполя — блокпост, на сільських вулицях можна зустріти бійців полку «Азов». Вони розташувалися в одній з колишніх баз відпочинку.
«Я думаю, що сама присутність військового підрозділу — досить стабілізуючий фактор для села. Власники магазинів задоволені, що у них цілий рік є клієнти», — розповідає заступник командира полку «Азов» Сергій Бевз.
У дитячому таборі «Сонячний», який поряд із базою «Азову» — дискотека. З динаміків лунає пісня про літо, сонце, спеку.
27 травня заклад прийняв перших у сезоні відпочивальників — майже 400 дітей.
«Вже відкрилися Олімпійські ігри — і ми дуже раді, бо завтра буде футбол!», — 9-річний Артур Шафоростов у нетерпінні.
Спортивні змагання, кружки, танці, процедури. Буде й купання в морі, коли трохи потеплішає. Оздоровчий центр «Сонечко» розрахований на дітей, чиї батьки працюють на маріупольських підприємствах «Метінвесту». Керуюча табору Тетяна Захарова каже: містяни відправляти сюди дітей не бояться.
«У цій зміні через те, що у нас велика кількість дітей, буде 6 змін. Тому так рано заїхали — 27 травня. Виїжджаємо — остання зміна — 30 серпня», — розповідає керуюча.
Цьогоріч на клієнтів розраховують не тільки дитячі бази. Олена — співвласниця тутешнього готелю «Маямі». З 2014го заклад не працював. Нині ще до початку сезону номери тут забронювали на півліта. Олена показує нам найдорожчий, двокімнатний номер — 800 гривень за добу.
«Вона розміром у 55 квадратних метрів. Є кондиціонер, холодильник, телевізор, санвузол, двоспальне ліжко, у другій кімнаті — стіл, розкладний диван, місця досить багато», — перелічує співвласниця.
На сусідній базі Олімп номери простіші та дешевші. За двокімнатний — із санвузлом і гарячою водою — беруть 300 гривень. Поки тут зайняті 5 місць зі 150. Ірина в «Олімпі» відпочиває та тренується у спортивній залі.
«Погода сприятлива для відпочинку, море дуже чисте. На диво, можна вже купатися — думали, що буде холодно. Пляж дуже чистий, хороший. Людей поки замало, але то нічого. І кафе поки не відкрилися», — описує дівчина умови відпочинку.
Крім пляжних туристів, в «Олімп» регулярно приїздять збірні команди з важкої атлетики та пауерліфтингу. Через війну і ті,й інші навідуються рідше, розповідає керівниця бази Катерина Збандут. А ті, хто вагаються, насамперед запитують, чи не стріляють.
«Ми пояснюємо, що тут живемо, нікуди не виїжджали. Тут розміщуються збірні команди — їх не відправляли б сюди, якби тут були бойові дії або окупована територія. Запрошуємо подивитися й переконатися», — заохочує керівниця бази.
Але, крім стереотипів про прифронтовий район, туристів може відштовхнути нерозвинена інфраструктура. Туалети є не на всіх пляжах, бракує роздягальнь.
Селянка Марина Рикова доповнює:
«Єдине, чого у нас не вистачає — розваг. Раніше до нас приїздив чеський парк з атракціонами, ставили його в дитячому таборі, діти туди ходили із задоволенням. Але через війну вони третій рік поспіль не приїздлять».
Керівник Мангуської райадміністрації, до якої належть Юр’ївка, Дмитро Черниця відповідає: цьогоріч на деяких базах встановлять біотуалети. Влада домовляється із підприємцями про атракціони. Туристів, що відвідають Юр’ївку, розважатимуть екскурсіями.
«Ось зараз тримаю у руках путівник «Туристичні маршрути Мангуського району». Ось, куди можемо запропонувати людям поїхати: грецький культурний центр «Меотіда» у Маріуполі, Білосарайський маяк, ландшафтний парк «Половецький степ», племінне конярське господарство агрофірми «Мангуш», пам’ятник природи «Соснові культури» у Юр’ївці, Грецька площа у селищі Ялта», — наводить Черниця приклад.
Місцеві сподіваються, що цьогорічний сезон все ж таки буде вдалим — і пляжі, і місця для відпочивальників будуть заповнені. А поки гостей небагато, самі купаються в морі та ніжаться на сонці.