Православний храм чи мультикультурний центр? Конфлікт православних та баптистів на Волині

У 1862 році у Рожищі на Волині німецькі баптисти збудували кірху. З приходом радянської влади вона стала виробничим приміщенням фабрики «Динамо». Після проголошення незалежності там з’явилось приватне деревообробне підприємство. Власником підприємства є Богдан Колісник, який наприкінці минулого року передав кірху у власність Української православної церкви Київського патріархату. Волинська єпархія УПЦ хоче перетворити будівлю на православний храм. Такі дії викликали обурення місцевої баптистської громади і з цього почався конфлікт довкола кірхи.

Голова громадської ради з розвитку міста Рожище Олександр Гаврук намагається добитись, щоб кірсі надали статус історичної пам’ятки.

Олександр Гаврук:  Мені не байдужа ця споруда. Тому я займаюсь тим, аби надати їй статусу історичної пам’ятки. Я співпрацюю з луцькими істориками. Вони порадили мені зв’язатись із консулом Німеччини в Україні, щоб спільно з консулом, істориками та громадськістю звернутись до Петербургу, де є багато документів про цю німецьку кірху. Так само потрібно звернутись до німецьких архівів щодо архітектурної цінності цієї будівлі.

Ще в січні я звернувся до місцевого управління Міністерства культури, бо саме вони мають право надавати статус історичної пам’ятки. Я так і не отримав відповіді з районного відділу. 20 квітня я звернувся до голови Рожищинської  адміністрації.

Андрій Кобалія: Наприкінці травня Олександр Гаврук отримав відповідь з районної адміністрації. Відділ культури надіслав запит власнику кірхи Богдану Коліснику щодо встановлення прав власності і статусу будівлі. Олександр Гаврук також звернувся до мера міста, який повідомив, що місцева влада не надавала згоду на приватизацію цього приміщення. Олександр Гаврук також розповів, чому виступає проти перетворення кірхи на православний храм.

Олександр Гаврук: Разом з юристами плануємо подати до суду про відчуження кірхи у власність громади міста. Мені не подобається, що Київський патріархат УПЦ хоче перетворити кірху на Храм святого Сергій Послушного.  Хто для нас такий Сергій Послушний? Що він зробив для Рожищів? Він не має до нашого міста ніякого стосунку. В той час як німці зробили для міста дуже багато. Вони своїми мануфактурами та підприємствами зробили наше місто розвиненим.

Андрій Кобалія: Якщо у XIX столітті більшість баптистів були німцями, то сьогодні на Волині існує потужна українська баптистська громада. Пастор церкви євангельських християн-баптистів Вадим Бандура вважає, що кірха більше не може бути місцем для богослужіння.

Вадим Бандура: Ми взагалі не хочемо відновлювати кірху як культову споруду. Ми хотіли б відновити першопочатковий вигляд кірхи. Якщо кірха перетвориться на православний храм, то будівля втратить історичну цінність. Ми хочемо на базі цієї будівлі створити мультикультурний центр з доступом для всіх людей. Рожище – це багатокультурне місто. У минулому в нас було багато німців, поляків, євреїв, чехів. 

На першому поверсі можна було б створити виставкову залу з історичними стендами, де могли проходити різні зустрічі, семінари, лекції. До цього центру мали б доступ усі етнічні та релігійні групи. Цей центр може бути музеєм, який розповідатиме правдиву українську історію, що була стерта радянською владою.

Андрій Кобалія: Голова інформаційного центру Волинської єпархія УПЦ КП Віталій Собко переконаний, що кірха повинна знову виконувати свою головну функцію – проведення богослужінь.

Віталій Собко: Ця будівля буде поступово відновлюватися і облаштована для того, щоби там можна було проводити православні богослужіння. Київський патріархат у цьому населеному пункті потребує розширення, бо є люди, які живуть у передмісті Рожища – Вовнянці, і там теж треба створити православну громаду.

Андрій Кобалія: Дослідники історії релігії традиційно виділяють дві хвилі поширення Протестантизму в Україні. «Перша хвиля» розпочалась з проникненням на українські землі протестантських ідей в першій половині XVI століття. Закономірним є те, що основними шляхами проникнення нової ідеології стали сусідні західноєвропейські країни. Період найбільших успіхів протестантизму цього етапу припав на 60–80-ті рр. коли на всіх українських землях діяло тільки до 500 реформатських громад. Друга половина XVIІ – початок XVIII ст. – період найбільших втрат протестантизму в Україні. Це було спричинено передусім Руїною, постійними військовими діями на українській землі, занепадом економічного і культурного життя.

«Друга хвиля» протестантизму, в Україні розпочалася з другої половини XVIII ст. Центр діяльності переходить з правого берега Дніпра на лівий, так протестантизм втрачає свій переважно західноукраїнський характер. Сьогодні в Україні залишилось безліч пам’яток протестантської архітектури. Відомою є лютеранська кірха у Луцьку та аріанська вежа-каплиця на Хмельниччині.

За підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні