Військове ТБ
“Бували ситуації, коли вже виїжджали, а позаду нас падали міни – за 300-500 метрів”, – говорить Володимир.
Він показує своє робоче місце, де ліки, маніпуляційний столик в пояснює: йому повідомляють, на яких позиціях поранені, і він туди приїздить. А там визначаються певні точки евакуації – приблизно за 500 метрів від позиції.
“Я не їду на саму позицію, тим більше, коли йде обстріл. Стараються приносити мені поранених за 500 метрів від позиції. Ми машину залишаємо за кілометр від позицій”, – розповідає Володимир.
Він говорить, що безпосередньо в цій точці евакуації він надає найпершу допомогу пораненим. Потім їх несуть до машини. Далі – направляють до шпиталю.
Військовослужбовець Дмитро говорячи про Володимира наголошує: “Медик хороший, розуміючий. Робить все, що потрібно, все, що дозволяють його можливості”.
Його побратим Іван зізнається, що коли він бачить кров, йому стає не по собі і може, навіть, втратити свідомість, тому з повагою ставить до роботи Володимира:
“Вчора приїхав…Він себе адекватно вів…Понятно, що страшно і каже, як дивитися на це…але переборює це у собі”.