pl-ukr.net
«Відповідно до наказу Антитерористичного центру при СБУ встановлено, що район проведення АТО – це Донецька і Луганська область повністю. Але, Податковим кодексом України передбачено, що – об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території і / або території населених пунктів на лінії зіткнення, які знаходяться у власності фізичних осіб, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, в період з 14 квітня 2014 з 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції», – зазначають юристи.
Вони підкреслюють, що у Податковому кодексі також передбачено:
тимчасово окупована територія – територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України;
територія населених пунктів на лінії зіткнення-територія населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
«Проте, станом на 2017 рік ситуація з визначенням населених пунктів, які знаходяться на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або лінії зіткнення склалася таким чином, що передбачене в законодавстві не відповідає фактичному стану речей. Помилки, допущені раніше, зміни, що відбулися за час проведення АТО, не враховано в розпорядженні», – підкреслюють юристи.
Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, як і перелік населених пунктів на лінії розмежування, визначається Кабінетом Міністрів України. Такою постановою стало розпорядження №1085-р. Останні зміни до цього розпорядження вносилися в 2015 році. У самому розпорядженні передбачено, що Міністерство внутрішніх справ України, СБУ за інформацією від АТЦ при СБУ зобов’язані щомісяця вносити на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо зміни даного розпорядження.
Читайте також: Почему села, которые попадают под обстрелы, не признают опасными для жизни?
Отже, до отримання податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на нерухомість в разі, якщо фактично населений пункт, в якому розташована нерухомість знаходиться на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або лінії зіткнення і даного пункту немає в Розпорядженні № 1085-р, то потрібно діяти наступним чином.
По-перше, пишеться запит на отримання публічної інформації в СБУ. Порядок подачі запиту, а також форма запиту викладені на сайті СБУ.
У запиті в розділі «Загальний опис необхідної информации (або / та вид, назва, реквізити чи Зміст документа, інформацію относительно которого нужно отриматі)» вказується:
«Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» визначено, що Службі безпеки за поданням Антитерористичного центру при Службі безпеки щомісяця вносити в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до переліків, затверджених цим розпорядженням.
Прошу надати інформацію чи відноситься фактично населений пункт (вказуємо назву населеного пункту) до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Прошу надати інформацію чи відноситься фактично населений пункт – (вказуємо назву населеного пункту) до населених пунктів, населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».
Запит можна подати електронною поштою і також отримати відповідь на зазначену вами електронну пошту. Подача і отримання запиту безкоштовні.
По-друге, після отримання відповіді, потрібно зберігати її його до моменту отримання податкового повідомлення-рішення. І, якщо таке рішення таки отримуєте, то приступаєте до процесу оскарження податкового повідомлення-рішення. Оскаржити податкове повідомлення-рішення можна двома способами: у вищій податковій або відразу в суді.
Оскарження у вищій податковій не вимагає фінансових витрат за винятком поштових. За оскарження в суді необхідно буде сплатити судовий збір.
Оскарження у вищій інстанції називається оскарженням в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення та регулюється Податковим кодексом України. Скарги на податкові повідомлення-рішення державних податкових інспекцій подаються до вищестоящого податкового органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується. Одночасно з подачею скарги, платник податків зобов’язаний повідомити державну податкову інспекцію про оскарження винесеного нею податкового повідомлення-рішення письмово. Якщо органом державної фіскальної служби міського, обласного рівня буде відмовлено в задоволенні скарги на податкове повідомлення-рішення районної державної податкової інспекції, то платник податків має право оскаржити відповідне рішення в Державній фіскальній службі України, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання зазначеного рішення. Рішення, прийняте Державною фіскальною службою України, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. На цьому процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення закінчується. За весь час оскарження в адміністративному порядку сума грошового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, вважається неузгодженою.
Незалежно від оскарження в адміністративному порядку, платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення в судовому порядку, в адміністративному суді, подавши адміністративний позов про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним і його скасування. Термін такого оскарження – 1095 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Однак, в разі коли судовому зверненням передувала процедура адміністративного оскарження, строк для звернення до суду становить 1 місяць і починається в день завершення процедури адміністративного оскарження.
Процедура оскарження в судовому порядку регулюється Кодексом адміністративного судочинства України. Позов подається до окружного адміністративного суду, як суд першої інстанції, якщо оскаржуються рішення будь-якої районної податкової інспекції. Згідно Кодексу адміністративного судочинства України обов’язок доведення правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення покладається на орган державної фіскальної служби. Тобто, вже на стадії подачі адміністративного позову законодавець заклав в зазначену норму процесуального права презумпцію вини суб’єкта владних повноважень (в нашому випадку органу державної фіскальної служби) при оскарженні його рішень.
Юристи підкреслюють, що 1 вересня 2015 вступили в силу зміни до Закону «Про судовий збір», згідно з якими за розгляд майнових суперечок повинно оплачуватися мито в розмірі 1,5% від ціни позову. Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України (Лист Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року № 165/11 / 13-12) спори про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень є майновими спорами. Таким чином, право платника податків на судове оскарження податкового повідомлення-рішення буде обмежено сумою мита, яке повинне обчислюватися від суми податкового повідомлення-рішення.