Як зростатимуть ціни після того, як держава припинила їхнє регулювання?

В програмі Ранкова Хвиля на Громадському радіо директор Української асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко розповів, як скасування державного регулювання цін на продукти харчування вплине на їхнє подорожчання. Він зазначив, що влітку ціни будуть більш-менш стабільними, а подорожчання варто очікувати восени.

“Суть цієї постанови полягала в тому, що у випадку різких стрибків цін, Кабмін має можливість застосувати деякі санкції щодо недоброчесних виробників та торговців. Тепер такої можливості вже не буде. Але, від того моменту, коли Кабмін вперше заговорив, про те, що він не хоче регулювати ціни на соціальні продукти харчування, яких 23 (це продукти нашого з вами щоденного столу) минув вже майже рік. За цей рік, ми бачили, більшість виробників досить сильно підняли ціни, розуміючи, що рано чи пізно Кабінет міністрів все одно їх відпустить у вільне плавання”, – пояснює Олексій Дорошенко.

Через те, що за останній рік ціни вже значно підскочили, не варто очікувати що одразу після першого липня це станеться знову, додає він.

Втім, досить різке коливання цін на окремі продукти харчування може відбутися восени. Йдеться про подорожчання на 30-50%. При цьому, на які саме товари можуть збільшитися ціни, Дорошенко не уточнив, пояснивши, що ще рано говорити про якийсь конкретний перелік товарів.

“Хотів би зазначити, що в тій самій Європі, на яку посилаються в Міністерстві агропромислового комплексу, зростання цін може становити 2-3%. Різких стрибків цін там просто не буває. Тому, коли в нас відбувається зростання цін на 50%, це можна назвати звичайним спекулятивним зростанням цін, яке притаманне, на жаль, нашій країні”, – сказав Олександр Дорошенко.

Таку різницю у підході до збільшення цін між Україною та країнами Європи він пояснив тим, що в Європі механізми зростання цін врегульовані. Зокрема, там і виробник, і торговець підтримуються державою і є нормальна конкуренція:

“В наших умовах ці механізми не діють. тому в нас такі коливання дійсно можуть бути в десятки разів більшими, ніж в Європі. Тому, причин багато, але суть одна та сама: ми дійсно живемо в країні, де немає економічних механізмів, в яких немає ринкових механізмів. Тому, брати і копіювати європейські директиви, на жаль, нам не підходить”.

“З ситуацією, яка склалася, існує кілька виходів. В тому числі, через зниження ставки МВФ до 5% з наших сьогоднішніх 20%. Чому саме 5%? Тому що, в Європі на продукти харчування середня ставка – 5%. Є країни, де 2% (Франція), а є країни, де ставка 7%. тому, якщо ми дійсно хочемо дотриматися інтересів тих людей, які сьогодні просто виживають, то ми маємо стимулювати торгівлю та купівельну спроможність в тому числі через зниження податками на додану вартість”

Інший співрозмовник експерт з проблем аграрного сектору Денис Марчук, на запитання, чи не станеться так, що під вибори якась політична сила спробує заробити на цьому питанні певні дивіденди (запропонувати субсидування торгівельних мереж, щоб не підвищували сильно ціни) відповів:

“Якщо говорити про допомогу з боку держави, то у цьому світі існує поняття – інтервенція цін. Тобто, коли на пік сезонності та чи інша продукція має собіменшу вартість, держава використовує регулятор. Вона викуповує цю продукцію і в період, коли цієї продукції стає менше, ціна на неї зростає, але, щоб споживач мав її за доступною ціною, держава виходить з інтервенціями – виділяє їх на ринок зі свого фонду і таким Чином Ціна стабілізується”, – зазначив Марчук.

За його словами, так само можна закуповувати молоко, хліб, що є дієвим механізмом.

“На треба створювати якісь додаткові преференції для бізнесу, просто потрібно формувати бюджет відповідності з можливістю видатків на вихід інтевенції”, – додав Марчук.

Нагадаємо, 1 липня, набула чинності постанова Кабінету міністрів про скасування державного регулювання цін на продукти харчування.