Гриневич розтлумачила тезу щодо мов національних меншин у законі «Про освіту»

«У новому законі „Про освіту“ пропонується звузити використання мов нацменшин, але це не обмежує конституційних прав українських громадян», — сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Цю заяву Гриневич зробила на зустрічі з журналістами в понеділок, 3 липня, передає «Українська правда».

«Зараз найгірша проблема в школах нацменшин така: вони вивчають всі предмети на мові національних меншин і кілька годин українську мову. В результаті, наприклад, в угорських школах діти, закінчуючи школу, взагалі не знають українську мову. А має бути навпаки: більшість предметів повинні викладатися українською мовою. Ми забиваємо це, як норму. Наша політика — розширити використання української мови», — пояснила Гриневич.

При цьому міністр освіти і науки розповіла, що редакція мовної статті проекту закону є результатом широкого обговорення з усіма зацікавленими сторонами і фахівцями.

«Нам довелося шукати такі формулювання, які б були консенсусні для того стану, який ми маємо сьогодні. Щоб ми могли йти вперед з просуванням української мови, але не забирати право мов меншин, яке їм гарантується Конституцією», — зазначила вона.

Глава МОН пояснила, що в проекті пропонується навчання мовою національних меншин поряд з українською мовою.

«Національні меншини вимагали, щоб ми акцентували, що їм забезпечується право на вивчення мови. Це пряма норма Конституції. Ми це написали», — підсумувала вона.

На думку Гриневич, «розкручування істерії» навколо мовного питання в законі «Про освіту» є абсолютно марним і необґрунтованим.

Як повідомляло Громадське радіо, комітет з питань науки і освіти одноголосно схвалив текст нового закону про освіту до другого читання.