http://wp.miray.com.ua
З 2014 року велика кількість українських православних громад Московського патріархату перейшла у підпорядкування Київського патріархату. У статутах УПЦ МП немає чітко описаної процедури переходу громади у підпорядкування іншій церкві. Через це поруч із відносно мирними та не силовими змінами підпорядкування, в Україні часом стаються серйозні конфлікти всередині громад. Найпроблемнішими є ті випадки, коли на увесь населений пункт є лише один православний храм або коли священики не бажають переходити до іншої церкви разом із громадою.
Така історія сталась і у селі Угринів на Волині.
“Київський патріархат спочатку зазіхнув на храм. У 2014 році завдяки місцевому адміністративному ресурсу їм вдалося взяти храм у свою власність, – розповідає представник Волинської єпархії УПЦ МП Олег Точинський. Зараз вони через суд намагаються забрати житло, у якому мешкає священик Ростислав Сапожник зі своєю сім’єю. Цей будинок для них є й місцем, де вони моляться, бо до церкви їх не пускають. Міський голова Віталій Шпиль та фермер Андрієм Турак на дають можливості вільно сповідувати свою віру. Ця свобода прописана в конституції, але в Угриневі вона, схоже, не діє. Нещодавно суд прийняв рішення про виселення священика із дружиною, а дітей мають залишити там.
Не можна виселяти людину не надаючи іншої альтернативи. У цьому випадку такої альтернативи не було. Як батьки будуть піклуватись про дітей? У 2014 році представники Київського патріархату провели так званий референдум, на якому більшість громади села проголосувала за перехід до Київського патріархату. Потім УПЦ КП прийшли та зрізали замки з храму.
Був величезний тиск був з боку місцевого фермера Андрія Турака, на підприємствах якого працює 70% населення села. Він підтримав ініціативу переходу в КП. Я знаю, що він змусив своїх робітників проголосувати за КП. Або за КП, або звільнення з роботи”.
“Конфлікт полягає у тому, що священик залишається жити у хаті, яка належить громаді, – стерджує голова прес-служби Волинської єпархії УПЦ КП Віталій Собко. Громада перейшла до Київського патріархату і має права на це майно, а священик який вже є настоятелем цієї громади вважає, що має право жити у тому житлі. Стосовно дітей – це провокація, яку влаштовує Московський патріархат. Вони просто прикриваються дітками. Коли священик покидає парафію, він залишає службове майно і переходить до іншої парафії. Йому там надають інше житло. Якщо священик покинув парафію, то чи має він право на це житло?”
Заяву про тиск з боку місцевих політиків та підприємців під час голосування Віталій Собко називає непідтвердженою.
“За статутом Української Православної Церкви референдум як такий не передбачений, – заявляє священик УПЦ МП Ростислав Сапожник. Тоді був референдум серед громади села. Громада села і громада релігійна – це різні речі. Лише релігійна громада має право вирішувати, чи переходити.
Я вважаю спробу забрати житло незаконним. Якби в селі не було прихильників нашої церкви, мені б не було чого лишатися тут. А такі люди є. І вони хочуть молитися так, як це вони робили до цього 20 років. Чому ж тоді я маю виселятись з того будинку?”
На жаль, Громадське радіо не змогло поспілкуватись із головою сільської ради Угринева Віталієм Шпилем. Спочатку він погодився дати коментар, потім ігнорував дзвінки, а у розмові 28 липня у грубій формі відмовився давати коментарі і хотів “вирішити питання”.
Локачинський районний суд Волинської області повідомив, що станом на липень цього року Свято-Хрестовоздвиженський храм та прилеглі будівлі, включаючи церковний будинок, де зараз мешкає Ростислав Сапожник, належать Українській Православній Церкві Київського патріархату.
Сьогодні основним законом, що регулює життя релігійних громад України є закон “Про свободу совісті та релігійні організації”, де немає чітко прописаного механізму переходу громади у підпорядкування іншій церкві. 18 травня цього року у Верховній Раді планували розглянути законопроекти про релігійні організації. Законопроект №4128 повинен був врегулювати процедуру змін юрисдикційної належності релігійних громад.
Приналежність громади до релігійного центру, згідно з законопроектом, може бути змінена “шляхом реєстрації нової редакції статуту або змін та доповнень до нього, прийнятих за згоди на таку зміну простої більшості осіб, присутніх на зборі громадян, які належать до релігійної громади”. Проте 18 травня законопроект так і не розглянули, тому питання переходу релігійних громад до інших церков і досі залишається дуже конфліктним і ніяк не врегульованим.
Сьогодні в Україні відбувається безліч конфліктів різних релігійних громад навколо храмів та інших економічних питань. Ми вже розповідали про конфлікт баптистів у центрі Києва, суперечку Греко-католицької церкви і УПЦ МП в Коломиї та колізію православних та баптистів на Волині.
За підтримку Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні