Громадянин Великої Британії Скот Страдвік був на відпочинку в Барселоні разом із дружиною і двома дітьми. Сім’я прямувала у бік автобусної зупинки, щоб повернутись до готелю, коли раптом вони побачили величезний натовп, що біг у іншому напрямку і поліцію, яка намагалась очистити вулиці та штовхала усіх в середину ресторанів та кав’ярень.
“Ми були на другому поверсі магазину, коли побачили як люди почали тікати з магазину. Пізніше ми дізнались про чутки щодо стрілянини і того, що у магазині знаходиться терорист. Це була неправда, але тоді люди про це не знали, – розповідає Скот у інтерв’ю для BBC.
Ми не розуміли, що відбувається, бо не говоримо іспанською. Мабуть, на щастя, бо ми не піддались паніці, яка швидко розповсюджувалась. Нас відштовхнули у кінець магазину. Ми знайшли у салон перук, де сховались у маленькій шафі. Там було дуже тісно і страшно. Багато людей навколо ридало.
Зараз ми сподіваємось продовжити відпочинок. Життя знову стає нормальним, люди швидко відновлюються після стресу. Після таких атак люди не повинні опускати руки. У наших планах і далі відпочивати і робити те, що збирались робити вчора. Звичайно, ми будемо набагато обережнішими”.
Коли відбулась атака, Емі Хоувел з Далласу був у відпустці у Барселоні.
“Ми з моїм другом прогулювались центром міста, коли раптово мої сонцезахисні окуляри впали на асфальт. Я пішов у магазин одягу неподалік, вибрав собі нові, а потім почув жахливі крики. У наступний момент всі почали втікати з магазину, панував повний хаос.
Найстрашніше було бачити обличчя тих, хто нещодавно був на вулиці. Я зрозумів, що щось жахливе сталось надворі. Я чув постріли. Ми забарикадувались всередині магазину, вимкнули світло і музику. Далі ми почули тишу. Це було дуже дивно. Барселона – велике, цікаве та густонаселене місто, в якому на три години можна було почути падіння крапель води, а ми були закриті всередині магазину незрозуміло на скільки”, – розказує Емі в інтерв’ю The Guardian
Фіцрой Дейвіс з маленького містечка в Англії бачив другу атаку в Камбрілс. Про це він розповів BBC
“У Іспанії я був в таборі для дзюдоїстів. Я якраз говорив із своїми тренерами у барі, коли все сталось. Дівчата забігли у бар, а інші люди почали бігти по вулиці. Один з наших хлопців встав, подивився, що там і сказав: “Тікайте!”. Ми побігли. Подзвонили в поліцію.
Ми побачили чоловіка, який щось кричав. Я не розумів, що саме. Приїхала поліція і щось кричала цьому чоловікові. Він крикнув щось у відповідь, і поліція кілька разів вистрілила у нього. Чоловік впав. Потім він піднявся на ноги, він посміхнувся і почав йти у бік поліції. Поліція знову вистрілила, і чоловік впав”.