Наразі в Україні живе щонайменше 70 тисяч людей з порушенням зору. Частина з них – це учні старших класів або абітурієнти. Під час вступу та навчання вони стикаються з багатьма проблемами
“Я закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю українська мова та література і іноземна мова, – розповідає Леоніда Пономарьова. Під час вступу я складала іспити у вигляді тестування. Мені не давали додатковий час. Хтось із працівників кафедри диктував мені питання. У 2010 році я могла подавати документи лише на 1 спеціальність. Добре, що я знала, куди хочу, але якби я могла пройти ЗНО і отримати сертифікат, то мала б більше варіантів.
Протягом навчання я користувалась електронними матеріалами. Свої контрольні або модульні відправляла викладачу або друкувала. Усі іспити складала усно”.
У попередні роки люди з порушенням зору не могли брати участь у Зовнішньому незалежному оцінюванні. Нещодавно директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій заявив, що у 2018 році такі абітурієнти зможуть проходити тести ЗНО та отримувати сертифікати. Для таких абітурієнтів це означає збільшення кількості університетів, де вони зможуть навчатись. Тепер для того, щоб поступити в університет можна буде не здавати іспит в цьому університеті, а просто надіслати копію сертифікату, як це роблять усі інші абітурієнти.
“Планується, що у 2018 році мають бути адаптовані тести з історії, математики та української мови і літератури для абітурієнтів з порушенням зору, – розказує Вадим Карандій.
У цій роботі є дві основні проблеми: 1) Технічне виконанння самого тесту. Людині потрібно забезпечити умови для роботи з шрифтом Брайля. 2) Змістова частина. Не всі завдання, які даються зараз на ЗНО людина з порушенням зору може виконати. Наприклад, серед завдань з історії України є багато зображень. Також під час підготовки до ЗНО з мови та літератури потрібно прочитати багато текстів. Людина з порушенням зору може втрачати тактильне відчуття після досить тривалого часу прочитання. До 2018 ми маємо зробити адаптовані тести.
Також потрібно буде скорочувати загальну довжину цих тестів, бо людина з порушенням зору читає повільніше. Ми докорінно модернізуємо тести і створимо нову методологію оцінки таких тестів”.
Проблема доступу людей з порушенням зору до освіти є не лише в Україні. У світі є безліч ініціатив та організацій, які полегшують процес навчання. У Сполучених Штатах “Американська рада людей з порушенням зору” вибирає 20 таких студентів, яким повністю оплачує усі роки навчання; схожими речами займається “Американська фундація людей з порушенням зору” та “Асоціація громадян з порушенням зору”. Державний університет штату Пенсильванія, Політехнічний університет штату Орегон, Університет штату Канзас, Університет штату Аризона – це лише кілька назв з довгого списку американських університетів, де навчання повністю адаптоване до потреб людей з порушенням зору. Там також є “Американське видавництво для людей з порушенням зору”, яке видає безліч освітніх матеріалів шрифтом Брайля. Такі студенти можуть навчатись і в Оксфорді у Великій Британії.
Отримання вищої освіти в також не є проблемою для громадян Японії, де існує Ніппонська фундація, що за допомогою технологій створює таким студентам умови для навчання. Її діяльність тепер поширюється на Індонезію, В’єтнам, Філіппіни, Камбоджу, Лаос та М’янму.
В Росії, яка також має пострадянську систему освіти і стикається зі схожими проблемами під час її модернізації, існує “Єдиний державний екзамен”. Цей іспит можуть здавати і люди з порушенням зору, для яких він проходить у їхній школі; усі тести написані шрифтом Брайля, час виконання тесту подовжений на 60 або 90 хвилин і для набору відповідей є спеціальні машинки, що пишуть шрифтом Брайля.
Окрім вступу до ВНЗ, є також питання специфіки самого процесу навчання людей з порушенням зору, до якого українські університети здебільшого поки що не готові.
Матеріал підготовлено за підтримки Фонду Г.Бьолля в Україні
0