Проблема інтеграції ромів існує не лише в Україні. У сусідній Молдові роми – найменш інтегрована меншина. За переписом населення 2014 року, у країні проживає 9 тисяч ромів, хоча на думку представників ООН і ромських організацій – ця цифра значно більша і мова йде щонайменше про 30 тисяч ромів. 95% громадян Молдови мають середню освіту і лише 45% ромів закінчили школу. 30% жителів країни отримали вищу освіту, а серед ромів – це лише 3%. За статистикою ООН в Молдові, роми у два або три рази рідше звертаються до лікарів.
Про мережу медіаторів, які повинні допомогти інтегрувати ромів у молдовське суспільство нам розповів
“У Молдові було вирішено створити мережу ромських медіаторів, які повинні діяти на рівні місцевих громад, на рівні невеличких населених пунктів, де доволі багато ромського населення, – розповідає координатор програми “Правосуддя і права людини” Євген Голощапов. Ідея з’явилась в 2010 році, і її підтримала ООН у Молдові. Нам вдалося знайти підтримку у державних структурах. Так посада “медіатора” з’явилась на законодавчому рівні.
За нашими оцінками такі медіатори були потрібні в 40-45 населених пунктах. Зараз вони працюють лише у 10 через бюджетні проблеми. Не дивлячись на те, що їх менше, ніж планувалось, медіатори вже показали свою ефективність. Покращилась взаємодія з місцевою адміністрацією, роми стали частіше звертатись до лікарів і рівень залучення дітей у освітню систему збільшився. Завдяки медіатору, який, як правило, обирається з самих ромів, кількість грамотних ромів збільшилась. Ці медіатори працюють з дітьми і батьками. Якщо у людини є шкільна освіта, вона може отримати вищу освіту, знайти нормальну роботу, краще орієнтуватись у ситуації навколо”.
В Україні немає такої ж мережі медіаторів, але є окремі ініціативи. (Згідно з інформацією Міжнародного фонду «Чіріклі», у 2017 році в 12-х областях України працює 50 ромських посередників, які допомагають ромам з реєстрацією, оформленням паспортів та пенсій. Посередники також сприяють частішому відвідуванню ромами медичних закладів для обстеження та вакцинації. прим. ред.)
Наприклад, в Одесі є громадська організація “Десяте квітня”, яка надає ромам безкоштовну юридичну допомогу. Схожа ініціатива є і у Черкаській області. На Закарпатті діє програма з покращення доступу ромського населення до медичних послуг.
“Ці люди є свого роду посередниками. З одного боку вони допомагають ромам заповнювати документи на оформлення виплат чи для того, щоб записатись в школи чи дитячий садочок, – розповів національний координатор з прав людини при Управлінні верховного комісара ООН В’ячеслав Балан. На практиці ці люди постійно допомагають ромам контактувати з держслужбами. У цій графі заповнити це, у цьому рядку інше, для цього потрібен цей документ і т.п. З іншого боку під час обговорення питань на місцевій раді чи у мерії міста, медіатори пояснюють ситуацію щодо становища ромів. Адже багато мерів не розуміють, що насправді відбувається”.
Євген Голощапов та В’ячеслав Балан також додали, що за останні кілька років відсоток ромів, які навчаються у школах та університетах збільшився, роми також частіше звертаються до лікарів та органів місцевої влади.
Ми вже говорили про угорські освітні проекти організації «Мережа навчання та інтеграції». У 2007 році 129 дітей були відправлені у 11 шкіл, де їх мали інтегрувати у звичайне несегреговане середовище. В рамках «Student mentoring programme» університетські студенти стали менторами цих дітей, тобто свого роду медіаторами між школою і дітьми-ромами. В Румунії Ромський освітній фонд фінансує ініціативи, що мають полегшити інтеграцію ромів у освітню систему Румунії.
Матеріал підготовлено за підтримки Фонду Г.Бьолля в Україні