Церковна суперечка на Донбасі: чи може громада змінити підпорядкування?

Церковна суперечка на Донбасі: чи може громада змінити підпорядкування?
Громадське радіо
Новини
Церковна суперечка на Донбасі: чи може громада змінити підпорядкування?

З 2014 року велика кількість українських православних громад Московського патріархату перейшла у підпорядкування Київського патріархату. У статутах УПЦ МП немає чітко описаної процедури переходу громади у підпорядкування іншій церкві. Через це поруч із відносно мирними та не силовими змінами підпорядкування, в Україні часом стаються серйозні конфлікти всередині громад. У випадку з конфліктом в місті Костянтинівка Донецької області, ситуація загострилась з початком війни на Сході.

Про те, чому громада Свято-стрітенського храму перейшла у підпорядкування КП нам розповів настоятель храму отець Костянтин

“Свято-стрітенський храм спочатку планувався як храм Московського патріархату, але після агресії та окупації навесні 2014 року, яку підтримав Московський патріархат, громада цього храму на чолі із головою парафіяльної ради Володимиром Шапраном вирішили перейти до УПЦ Київського патріархату, – розповідає настоятель храму отець Костянтин. І це було зроблено відповідно до законодавства України. Були збори громади, на яких одноголосно всі проголосували за перехід до Київського патріархату. Так громада була прийнята в КП. Після цього мене призначили головою цієї парафії.

На Свято Успіння пресвятої богородиці до Костянтинівки завітав голова Горлівської єпархії УПЦ Мосвковсього патріархату митрополит Митрофан. Він очолив богослужіння у Свято-Успенському храмі, і люди, які були там, але відвідують і нашу церкву також, казали, що Митрофан закликав забирати храм, братися за вила та йти захищати Московське православ’я”

Вже три роки через цей конфлікт відбуваються судові засідання. Московський патріархат вважає, що збори та рішення громади незаконні. 

“Стало извесно, что у храма стоят вооруженные люди, которые охраняют храм. От кого непонятно, – розказує Протоієрей Московського патріархату Андрій Чечерін. Затем стало извесно, что представители КП совершили там первое богослужение. Естественно, что от лица епархии мы подали в суд. Сегодня все судебные дела удовлетворены в нашу пользу. На каждом из них написано “Именем Украины”. Первое дело о том, что был изменен приходской совет незаконно. Собрание проводилось без архиерея. Самовольно был избран председатель приходского совета Юрий Шапран. И второй иск о неправомерности решения про переход общины под юрисдикцию КП.

Собрание не имели права собирать без благословения правящего протоиерея и без благочинного. Это написано в уставе. На уставе у нас две печати: печать архиерея и Областной государственной администрации. И там черным по белому написано, что без благословления собрания не могу собираться и решения не принимаются”.

Попри те, що сторони у подібних конфліктах постійно апелюють до волі громади, релігії та документів, більшість цих конфліктів мають економічний характер. Якщо громада переходить у підпорядкування іншої конфесії, то попередня конфесія втрачає храм.

“Если уже возник такой прицидент, регестрируйте общину и стройте заново храм, – вважає Андрій Чечерин. Так будет по закону. А не просто захват храма средь белого дня. Мы поступпаем по закону. Все должны соблюдать законы Украины”.

“Что касается Константиновки, то дело развивается уже на протяжении нескольких лет, – пояснює Юрист Регіонального центру з прав людини Сергій Заєць.Я являюсь юристом Регионального центра по правам человека. Наша организация споровождает это дело с недавних пор. Ситуация там такова, что религиозная община приняла решение перейти в КП. 

Эта община за свои средства построила собор. После этого Константиновка некоторое время находилсь под оккупацией и была снова возвращена под контроль Украины. И представителы общины были возмущены поведением священника Московского Патриархата. Поэтому они приняли решение про переход. Оно было принято единогласно. В итоге МП обжалует это решение. Сама позиция строится на том, что любое решение регилиозной общины по уставу общины подлежит утверждению правящим архиереем. Простым языком: священник МП должен утвердить любое решение общины. В том числе о переходе в КП. Очевидно, что это почти невозможно. И сами статьи устава противоречат Конституции Украины и статье 9 Европейской конвенции о защите прав человека, которые гарантируют свободу вероисповедания.

Сейчас все на этапе “второго круга просмотрения дела”. Да, решения принимались, но были отменены Высшим хозяйственным судом. Дело было направлено на новое рассмотрение. Суд первой инстанции принял решение в пользу МП. И сейчас дело находися на стадии аппеляционного рассмотрения. То есть вторая инстанция”.

Сьогодні основним законом, що регулює життя релігійних громад України є закон “Про свободу совісті та релігійні організації”, де немає чітко прописаного механізму переходу громади у підпорядкування іншій церкві. 18 травня цього року у Верховній Раді планували розглянути законопроекти про релігійні організації. Законопроект №4128 повинен був врегулювати процедуру змін юрисдикційної належності релігійних громад.

Приналежність громади до релігійного центру, згідно з законопроектом, може бути змінена «шляхом реєстрації нової редакції статуту або змін та доповнень до нього, прийнятих за згоди на таку зміну простої більшості осіб, присутніх на зборі громадян, які належать до релігійної громади». Проте 18 травня законопроект так і не розглянули, тому питання переходу релігійних громад до інших церков і досі залишається дуже конфліктним і ніяк не врегульованим.

В Україні відбувається безліч конфліктів різних релігійних громад навколо храмів та інших економічних питань. Ми вже розповідали про конфлікт баптистів у центрі Києва, суперечку Греко-католицької церкви і УПЦ МП в Коломиї, колізію православних московського, київського патріархату та баптистів на Волині.

Матеріал підготовлено за підтримки Фонду Г. Бьолля в Україні.

Останнi новини