Блакитні кульки і батьки поряд: як пройшов забіг особливих дітей у Києві(ФОТО)
У Києві діти із аутизмом подолали дистанцію у 500 метрів разом зі своїми рідними. Як все було і чому для особливих дітей важлива соціалізація — у матеріалі Громадського радіо
П’ятдесят особливих дітей міцно тримають блакитні кульки відпускають у небо і починають бігти — так сьогодні пів сотні дітей із аутизмом подолали 500 метрів на київському міжнародному марафоні Wizz Air Kyiv City Marathon.
Мама особливої дитини Діана Клімова каже, що її діти щотижня займаються у благодійному проекті Kids autism games.
«Ми вирішили прийти на цей захід, оскільки сподіваємося, що у майбутньому наш син все-таки піде у спорт. Він говорить, що буде олімпійським чемпіоном. Ну, дай Бог, — говорить Діана, — Це дітки з особливими потребами. Ми за соціалізацію, за дитячі ігри, за connecting і за спорт, тому що це життя».
Для батька Володимира Волошина та його дитини Варвари це уже п’ятий марафон за два роки. «Ми пробігли 500 метрів. Ми вже хочемо бігти кілометр, але нам ще не довіряють такого. Соціалізація велике значення має для дітей наших. Ми подолали багато вад, які не могли раніше подолати без таких проектів», — розповідає Володимир.
Кожну дитину під час марафону супроводжували їхні батьки. Співорганізаторка проекту Kids autism games Олена Свердлова каже, що вони готували дітей до бігу на заняттях разом із батьками. А частина із особливих спортсменів сьогодні біжить уп’яте на змаганнях.
«Судячи по тому, що 4 марафони пробігли наші дітки у пілотній групі, це дає величезну соціалізацію: вони не бояться гучних звуків — це властиво аутистам. І вони дуже добре починають дружити — це найголовніше. Заради цього ми всі і працюємо. Щоб вони починали спілкуватися, дружити, щоб суспільство їх прийняло», — розповіла Олена Свердлова.
Одна із тренерок, які готували дітей до забігу, Світлана Вєдєрнікова, каже, що подібні події для дітей із аутизмом є стресовими, але допомагають їм соціалізуватися.
«Для дітей це стрес кожен раз. І вони кожен раз набираються зусиль, сил, терпіння, щоб переступити цей поріг стресу. І для нас це вже перемога, що вони сюди прийшли. І що вони пішли з посмішками», — розповідає тренерка. За її словами, дітей тренують щонеділі.
«Ми вже дітей готуємо не тільки пробігти марафон, але і до організації, як ми будемо виходити, як ми будемо бігти, як правильно бігти, як працюють руки, як працюють ноги, що треба бігти разом, і командний дух ми в першу чергу підтримуємо. Чи складно працювати із дітками? Ні, не складно. Вони можуть просто по-іншому реагувати на речі».
Ліана Копилова також тренує особливих дітей. За її словами, діти із синдромом аутизму завжди намагаються бути осторонь від інших. Тому, на її думку, важливо їх об’єднувати і залучати їх у суспільство.
«Методика така, як і з учнями у звичайному ліцеї математичному, де я працюю. І приходжу на тренування до наших особливих дітей, і вони мені як всі ті, з якими я працюю на уроках. Тільки трішки більше треба уваги, десь більше треба сконцентрувати свою увагу, тобто приділити індивідуального більше підходу. Тому, наша ідея, в першу чергу, не відрізняти. Наші бігли поки що з батьками, волонтерами, тренерами. Але я так думаю, що колись наші батьки будуть відпочивати, або підтримувати наших дітей на трибунах, як видатного Фелпса підтримують. І я так думаю, якщо звернути увагу на дітей, на їхні дані, то, може, ми, дай Бог, і виростимо олімпійського чемпіона», — каже тренерка Ліана Копилова.
Незважаючи на результат, кожна особлива дитина сьогодні отримала свою медаль.