Чому ЄСПЛ вилучив з реєстру понад 12 тисяч заяв проти України?

В Україні немає політичної волі для запровадження рекомендацій Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так прокоментувала Уповноважена Верховної ради з прав людини Валерія Лутковська рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України», винесене 12 жовтня.

Що вирішив ЄСПЛ?

П’ять заявників поскаржилися на те, що держава не виплатила їм компенсації у справах, де була відповідачем і які програла.

ЄСПЛ вирішив об’єднати цю справу з 12 143 іншими аналогічними заявами, вилучити з реєстру та передати до Комітету Міністрів Ради Європи.

ЄСПЛ пропонує розглядати всі ці справи відповідно до зобов’язань, викладених у рішенні «Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року. Тоді Суд звернув увагу на системні порушення України і невиконання судових рішень, пояснює Лутковська. Вона додає, що уряд досі не запровадив рекомендації, викладені у справі Іванова.

«Європейський суд сказав: «Вистачить. Я не буду більше розглядати однотипні справи. Це не моя функція. Моя функція полягає у тому, щоб вказати на проблему». І передав усі справи до Комітету міністрів Ради Європи, який має здійснювати нагляд за державою. Держава має співпрацювати з Комітетом міністрів для того, щоб вибудувати схему усунення цієї проблеми», — пояснює рішення Ірина Кушнір, представниця Уповноваженої з питань підготовки конституційних подань та дотримання права на доступ до публічної інформації.

Чому Україна не платить?

Українське законодавство гарантує громадянам пільги, проте на деякі не закладають кошти у бюджеті, розповідає Лутковська.

До прикладу, заявники у цій справі Лідія Бурмич, Григорій Яремчук та Олег Варава виборювали в українських судах «чорнобильські» субсидії за роботу у зоні з підвищеною радіацією. Усі рішення були на їхню користь, але компенсації вони так і не отримали, оскільки у бюджеті не були закладені кошти на виконання судових рішень.

Аналогічних звернень до ЄСПЛ українці подали близько 29 тисяч з 1999 року. Останні два роки до суду щомісяця надходить 200 таких звернень.

Раніше у таких випадках виплати здійснювало Державне казначейство, але у 2012-2013 роках стаття видатків Держбюджету, яка передбачає виконання закону «Про гарантії держави щодо виконання рішень судів», була профінансована не повністю. Як пояснює Лутковська, у держави з’явилася нова заборгованість, а в ЄСПЛ — заяви.

«Європейський суд відчув дивну тенденцію, що він перетворюється на частину української судової системи. Тому що українська судова система виносить рішення, а особа може домогтися виконання цього рішення та відшкодування за тривале виконання лише завдяки Європейському суду з прав людини», — пояснює Лутковська.

Рішення вилучити з реєстру понад 12 тисяч справ проти України має стати чітким сигналом для Києва, каже Ірина Кушнір.

«Цим рішенням було вкотре уже в жорстких формулюваннях підкреслено, що дотримання гарантованих Конвенцією прав — це справа держави. Ніхто не буде займатися правами людини всередині держави, окрім неї (країни, — ред.) самої. Тепер держава має забезпечити механізм виконання рішень Європейського суду, включно з компенсаторним механізмом, якщо виконання буде тривати певний час, для кожної людини», — пояснює Кушнір.

Тепер рішення переходить у політичну площину, каже Лутковська.

Офіс омбудсмена сподівається, що до кінця року уряд представить свої пропозиції, які дозволять фінансувати з бюджету виконання рішень національних судів.