Радіо Свобода
У Києві затримали казахстанську журналістку Жанару Ахмет, яка втекла до України від переслідувань на батьківщині.
Про це повідомив її адвокат Владислав Грищенко, передає Громадське.
За його словами, Ахмет затримали через те, що вона знаходиться в міжнародному розшуку за лінією Інтерполу за запитом влади Казахстану.
«21 жовтня близько 18 години у квартирі Жанари Ахмет вимкнули світло, коли вона вийшла в коридор подивитися, що сталося (бо в усьому будинку світло було), до неї підійшли двоє людей в цивільному. Вони назвалися співробітниками української поліції, при цьому документи не проказали», — сказав адвокат і додав, що це могли бути співробітники казахстанських правоохоронних органів.
Журналістка викликала охорону житлового комплексу і поліцію. Після прибуття поліцейських люди в цивільному одязі зникли.
Спіробітники Нацполіції повідомили, що нібито за цією адресою живе людина, яка ховається від правоохоронних органів Казахстану і знаходиться в міжнародному розшуку за лінією Інтерполу, розповів адвокат.
23 жовтня суд обере для Ахмет запобіжний захід, сказав Грищенко.
Жанара Ахмет разом з 9-річним сином живе у Києві менше року і просить політичного притулку.
За останній місяць в Україні затримали декількох журналістів з Азербайджану та Узбекистану за стоп-листами Інтерполу.
14 жовтня в аеропорту «Бориспіль» затримали опозиційного журналіста родом з Азербайджану Фікрета Гусейнова (Гусейнлі).17 жовтня Бориспільський міськрайонний суд залишив Гусейнова під вартою на 18 днів. Повідомлялось, що Гусейнов є громадянином Нідерландів.
Незалежний азербайджанський канал Turan TV, на якому працює Гусейнов, зробив заяву, що є загроза його життю і здоров’ю.
Узбецького журналіста Нарзулло Охунжонова, якого 25 вересня Солом’янський районний суд міста Києва арештував на 40 діб, звільнили з-під варти 18 жовтня.
Доповідач ПАРЄ Бернд Фабріціус занепокоєний арештами журналістів та політиків в Україні, які розшукуються урядами через «червоні повідомлення» Інтерполу, зокрема справою Фікрета Гусейнова (Гусейнлі).
В Інтерполі заперечують політизованість цих справ. Начальник департаменту Інтерполу і Європолу НПУ Василь Неволя припускає: вочевидь Узбекистан і Азербайджан сформулювали свої розшукові завдання щодо журналістів як щодо осіб, які підозрюються в загальнокримінальних злочинах. Про це він розповів у коментарі Детектор Медіа.
«Матеріали для оголошення в розшук готує кожна країна , але матеріали надсилають до Генерального секретаріату, і там відбувається перевірка. В тому числі і на відповідність вимогам статуту про невтручання у справи військового, політичного і расового характеру. Очевидно, що в цих випадках такі моменти не були виявлені. З усіх країн до секретаріату надходить дуже багато матеріалів, і тому, можливо, не було відомо, що певні особи мають статус дисидента чи політичного опонента, займається політичною діяльністю чи має статус біженця», — розповів Неволя.