Вуличні бібліотеки, манекени у вікнах та квітучі поля. Бонн очима українки (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Бонн у минулому – мала батьківщина Бетховена, столиця Західної Німеччини з 1946 року до падіння Берлінської стіни. Сьогодні це місто нараховує 312 тис. мешканців. Чим живе колишня столиця та що є цікавого у Бонні в наші дні?

Як для людини, що народилась і виросла у великому місті, в Києві, потім жила в Берліні, перший тиждень у Бонні видався дуже незвичним. Увесь час мене переслідувало відчуття, що я ніби десь у селі, бо темп і ритм Бонна значно повільніший та розваженіший від звичних мені Києва та Берліна. Та й ландшафт міста часом походить на сільську місцевість – звичайні міські вулиці та квартали перемежовуються сільськогосподарськими полями, де вирощуюсь, зокрема буряк.

Що видалося мені дивним або мінімум незвичним?

Боннці полюбляють грати в лотерею

Уродженець міста Стефан кожного ранку по дорозі на роботу заїздить до супермаркету, щоб купити лотерейний квиток. Купує завжди один і той самий варіант – на 5 євро 56 євроцентів. «Сьогодні я виграв п’ять євро, – радісно розповідає боннець. – А 56 центів програв. Я знаю, що це ілюзія – зірвати джекпот. Проте мені подобається сама ідея того, що гра в лотерею дарує надію на можливість великого виграшу. Це мені приносить задоволення».

Оселі, прикрашені ляльками-манекенами

Щосуботи в районі Meßdorf-Lessenich проходить блошиний ринок. Але як на мене, це скоріше мікс різних форматів: блошиного ринку, фруктово-овочевого базару та «толкучки». Розговорилась із одним відвідувачем Данієлем. Він прийшов сюди, щоб купити ляльку-манекен. Скажу чесно – перше, що мені спало на думку, – збоченець. Та моя цікавість все ж перемогла, і я запитала, з якою метою він шукає цю ляльку. «Це красиво, – розповідає Данієль, – і дуже весело, коли у будинку є така величезна лялька. У мене була дуже гарна, стильно одягнена, та я подарував її своїй дорослій дочці. Тепер шукаю нову, щоб прикрасити свою оселю».

Прогулюючись наступними днями вулицями Бонна, дійсно, помітила, як у вікнах осель посміхаються перехожим ляльки-манекени.

Бомби з часів Другої світової війни

Бонн – місто, у надрах якого закопано чимало військової техніки з часів Другої світової війни. Будівельники знаходять бомби щотижня. І щотижня інформація про чергову віднайдену бомбу лунає і по місцевому радіо. Після завершення війни не було коштів, щоб все розмінувати. Тому найдешевшим варіантом було просто закопати в землю.

Вулична бібліотека

Вулицями міста розставлені невеличкі шафи з книжками, які можна вільно брати, щоб прочитати, а потім повернути. Явище як для Європи, так і України не нове. Проте мене приємно здивувало, що біля такої книжкової шафи на одній із вулиць міста зібралось відразу чотири фрау, які із величезним захопленням гортали книжки, уважно вивчали асортимент та вирішували, скільки книжок взяти з собою додому.

Транспортне сполучення

Транспортне сполучення Бонна, як на мене, не дуже зручне. Порівняно з Берліном, у Бонні доведеться чекати на транспорт довше та платити за послуги перевізників значно більше. Місцевий U-Bahn (метро) скоріше нагадує київський трамвай, що стукотить голосно по рейках. Автобуси виглядають більш привітно, проте здебільшого маленькі. Пересадки робити також не зручно – немає комфортних та швидких сполучень між різними маршрутними лініями, як це діє, наприклад, в Берліні. Відсутні (або не зрозумілі) вказівники. Місячний проїзний обійдеться більше, ніж у 100 євро. Щоб розібратися з варіантами тарифів, знижок, квитків на різні зони, включно з Кельном, доведеться витрати час. До слова, у Берліні з різними типами квитків розібратися набагато легше і швидше. Єдина перевага у цьому питанні Бонна, як на мене, – це можливість купити квиток не через автомат, а онлайн через відповідний додаток. Тоді і не треба постійно носити з собою паперовий квиток або проїзний, який можна забути вдома чи загубити.

Авто або велосипед?

Оскільки транспортна розв’язка – не найкраща, як альтернативу місцеві мешканці використовують велосипед або автівку. За допомогою авто можна швидко пересуватися вулицями міста, що і робить більшість. Як наслідок, пробки – досить розповсюджене явище для Бонна.

Ще одна альтернатива – ходити пішки або їздити велосипедом. В Бонні чудово розвинута велосипедна інфраструктура. Їздити на роботу та з роботи, в гості або в магазин на велосипеді – буденність для мешканців. Цікаво було спостерігати, як малеча, ледь навчившись ходити, вже активно їздить маленькими велосипедами.

Жінки у сукнях, чоловіки – в краватках

Бонн, порівняно з мультикультуральним Берліном, значно вибагливіший до зовнішнього вигляду своїх мешканців. Якщо у Берліні офіційний захід можна відвідати у зручному одязі та кросівках і ніхто не наддасть цьому великого значення, то у Бонні такий номер не пройде. Тут на вулицях досить часто можна зустріти жінок у сукнях та на невисоких підборах та чоловіків у костюмі та краватці. Якщо ви так одягнетесь у Берліні, то там вас обов’язково відмітять комплементом за такий парадний наряд. А для Бонна – це норма.

Спорт та фізична активність

Мешканці міста досить спортивні та активні. Грають у футбол та баскетбол на відкритих майданчиках. Кожного дня виходять на вранішню чи вечірню пробіжку, бігають також і вдень. А ще – займаються джогінгом. Швидка ходьба зі спеціальними паличками – також досить популярна активність серед боннців.

Квітучі поля

Прикметно, що квартали та вулиці міста розкинулись по сусідству з великими полями. Такі поля виконують не лише функцію сільськогосподарську, а й пішохідну – вони пронизані багатьма великими і маленькими стежками, по яких неспішно прогулюються перехожі.

Про Бонн можна розповідати довго. Тут багато музеїв, театрів та опера. Багато студентів, що приїздять на навчання з усього світу. Велика та розмаїта інтернаціональна спільнота. Рейн, що зачаровує. Набережна, по якій можна гуляти годинами. Місце народження талановитого Бетховена із скромним будинком митця, куди завітати може кожен охочий. Вулиці з передвиборчими плакатами, які досі висять, незважаючи на те, що вибори пройшли ще у вересні. Словом, місто зі своїм шармом, плюсами та мінусами.