«Не стало видатної української людини» — Михайло Слабошпицький

Віталій Григорович Дончик — професор, доктор філологічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України та член Національної спілки письменників — пішов з життя 18 листопада. Він народився 15 квітня 1932 року в місті Крюків (нині в складі міста Кременчук Полтавської області)

Віталій Дончик — відомий літературознавець та критик, а також один із засновників Народного Руху України. 

1996-го року Віталій Дончик разом із сімома літературознавцями отримав Шевченківську премію за навчальний посібник «Історія української літератури ХХ століття» у двох книгах.

Микола Сулима, колега Віталія Дончика з Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, розповів Громадському радіо, що дружина Віталія Дончика увесь день отримує дзвінки співчуття з усієї України. 

«Я знаю Віталія Григоровича з 1979-го року, відтоді як прийшов працювати в Інститут.  — розповідає Микола Сулима. — Знаю його, як дуже талановитого вченого, великого патріота, людину, яка дуже багато сил віддала українській літературі, пропаганді української літератури. 

Зараз вийшла антологія «Української критики», керівником проекту створення якої він теж був. Це видатні критичні виступи та полеміка української літератури, починаючи з 20-х років. 

Останнім часом він працював відповідальним керівником проекту «Історія української літератури» у дванадцяти томах. Уже зараз вийшли чотири томи, готується до друку п’ятий, от-от має вийти шостий. Віталій Дончик дійшов разом з цим проектом до половини. На жаль, у нього не вистачило сил, аби його закінчити. Здоров’я погіршилося і десь останній місяць він дуже тяжко хворів. Ми до останнього сподівалися, що він одужає і буде працювати, але доля невмолима і хвороба таки забрала його у нас. 

Він курував багатьох аспірантів та докторантів. Сьогодні мені дзвонили і з Черкас, і з Чернівців, і з Івано-Франківська.

Його дружина мені дзвонить і  каже: «Вся Україна дзвонить». Це тому, що всіх вразила така звістка.

Це, звичайно, величезна непоправна втрата для українського літературознавства, нашої культури та і взагалі для України. Віталій Григорович своє слово сказав, своє діло зробив, а нам ще належить оцінювати і оцінювати його вклад».

«Надарований непідробною доброзичливістю і цікавістю до здібних людей, він прагнув усіх їх підтримати й усіх пропагувати. Його ставлення до літератури було ставленням дбайливого господаря, який прагнув порятувати і плекати все національно важливе і творчо здорове» — говорить у своєму дописі на Facebook голова спілки письменників Михайло Слабошпицький. 

Українська письменниця та журналістка Любов Голота висловила свої співчуття дружині та синам літератора.