Петро Порошенко на Саміті Східного партнерства: хочемо більше Європи в Україні

Перед від’їздом з будинку Юстус Ліпсіус, такого собі бюрократичного серця Європейського Союзу, Президент Петро Порошенко вийшов на короткий брифінг до журналістів. Він говорив упевнено, авторитетно і, після короткого вступу, відповів на кілька питань. На думку пана Порошенка, цей саміт приніс свої позитивні результати:

“Ключові позиції для України нам удалося відстояти”.

Саміт Східного партнерства ЄС відбувається раз на два роки. Ця подія дала напрямок подальшому співробітництву між Європейським Союзом та шістьма країнами, колишніми республіками Радянського Союзу. Саміт засвідчив високий ступінь співробітництва між офіційним Києвом і кранами ЄС, однак подія навряд чи стала проривом у подальшій євроїнтеграції України.

В опублікованому по обіді в п’ятницю головному документі Саміту, який називається Спільна Декларація Саміту Східного партнерства, Україна прямо згадується прямо згадується кілька разів – зокрема, у зв’язку із укладенням Угоди про спільний авіаційний простір (так звана угода про “Відкрите небо”), або початком дії Угоди про асоціацію:

«Учасники Саміту схвально оцінюють повне набуття чинності Угодами про асоціацію з Грузією, Молдовою та найостаннішою – з Україною, після схваленого в грудні 2016 року рішення глав держав та урядів ЄС.

У цьому контексті учасники Саміту визнають європейські прагнення та європейський вибір цих партнерів, як зазначено в Угодах про асоціацію. Угоди передбачають прискорення політичної асоціації та економічної інтеграції з Європейським Союзом. Учасники Саміту вітають підтримку їх імплементації з боку ЄС. У зв’язку з цим, зберігаючи інклюзивність Східного партнерства, настав час залучити асоційованих партнерів до спільного діалогу щодо прогресу, можливостей та викликів стосовно реформ, пов’язаних з асоціацією – як про це просять цих партнери – для сприяння повній імплементації Угод про асоціацію та глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі».

Далі у Деклараці є ще одна згадка про Україну, а саму в частині про безвізові угоди:

«Учасники Саміту вітають ефективне функціонування безвізових режимів з ЄС для Молдови, Грузії та України». 

Водночас до фінального варіанту резолюції не увійшли деякі речі, про які Президент Порошенко згадував у своєму виступі на пленарній сесії п’ятого Саміту Східного партнерства. У промові він накреслив амбітні цілі для наступного етапу європейської інтеграції України:

«Європейський Союз має захищати себе від тих, хто кидає йому виклик – а не від тих, хто дивиться на ЄС з надією та захопленням.

Кожна країна Східного партнерства бачить таку співпрацю по-своєму.

Україна розраховує (насамперед) на так звані «чотири союзи» – Енергетичний союз; Цифровий єдиний ринок; Митний союз та асоціація з Шенгенською зоною.

Ми хочемо більше Європи в Україні.

Ці чотири напрями видаються нам вірним шляхом на цьому етапі.

Ми прагнемо дивитися за горизонт сьогодення».

Також для офіційного Києва також надзвичайно важливим був блок питань, пов’язаних з безпекою, зважаючи на окупацію Криму і збройний конфлікт на Донбасі.

Президент України під час свого виступу на пленарній сесії особливо наголосив на викликах, які стоять перед континентом:

«Ці «складні часи» позначилися важливими уроками:

·        Європа отримала серйозного противника – Росію – з глибоким анти-Європейським порядком денним.

·        Аби підірвати Європу, Росії не треба атакувати зброєю (достатньо розхитати єдність Європи та її гідність).

·        Якщо Європа хоче встояти, їй необхідно стати жорсткішою (політично, риторично та ідеологічно).

Маємо засвоїти урок російської гібридної війни по всій Європі – від Британії та Іспанії до Нідерландів, Франції та Німеччини».

У Спільній Декларації Саміту безпековий розділ значиться під номером 6, він розміщений одразу після блоку про кліматичні зміни. В ньому сказано:

«Учасники саміту глибоко стурбовані триваючими порушеннями принципів міжнародного права в багатьох частинах регіону. Учасники Саміту закликають до відновлення зусиль зі сприяння мирному врегулюванню невирішених конфліктів у регіоні на основі принципів і норм міжнародного права. Вирішення конфліктів, зміцнення довіри та добросусідських відносин є суттєвими в соціальному і економічному розвитку та співпраці”

У цій частині офіційного документу відсутні прямі згадки як Донбасу, так і Криму, а також немає ніяких натяків на руйнівну роль Росії. Водночас заключний документ містить наступний абзац:

“Учасники Саміту вітають залучення та посилену роль ЄС у вирішенні конфліктів та його зусилля з відновлення довіри в рамках або на підтримку узгоджених форматів переговорів та процесів, у тому числі через безпосередню присутність ЄС (у конфліктних регіонах) у разі потреби».

Очевидно, що у своєму спілкуванні з журналістами Петро Порошенко коментував саме цю частину декларації:

“Ми досягли об’єднання Європейського союзу навколо миротворчої місії на Донбасі. Ми ефективно просуваємо цю позицію як на Генеральної асамблеї ООН, в Раді безпеки ООН. Сьогодні нам вдалося включити цю позицію в резолюцію саміту».  

Разом із тим пан Порошенко визнав, що Україні вдалося на саміті виконати не всі свої цілі:

“І я не збираюся уникати цієї відповіді. Чи вдалося нам реалізувати все, що ми хотіли? Відповідь: ні. І саме в  цьому була наша позиція, Європа має бути жорсткіша, Європа має бути об’єднанішою, Європа має бути більш рішучою”. 

При цьому одне з досягнень за результатами зустрічей у Брюсселі Петро Порошенко назвав «вишенькою на торті». Він мав на увазі заплановане на наступний тиждень підписання комюніке з ЄС про проект макрофінансової допомоги на 18-19 роки.

Крім виступу на пленарній сесії і контактів з вищим керівництвом Європейських інституцій, Президент України Петро Порошенко використав саміт задля інтенсивного двостороннього діалогу. Таких зустрічей було 15. Серед них – зустрічі з Канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Президентами Румунії та Азербайджану, прем’єрами Данії, Фінляндії, Словаччини та іншими високими посадовцями.

Наступний саміт Східного партнерства відбудеться в 2019 році.