Facebook-сторінка Ніни Мурашкіної
Виставку «Мистецтво жіночого оргазму» готували майже чотири місяці. Скульптури – встановлені, картини – розвішені, фуршет для урочистого відкриття – майже готовий. Але за дві години до початку організатор – відома марка презервативів – дає команду терміново її скасувати.
У соціальних мережах організатори заявили, що їм погрожували невідомі. Хто, коли саме та яким чином – досі залишається загадкою. Розголошувати цю інформацію вони поки відмовляються, обіцяючи найближчим часом виступити з офіційною заявою.
«Якби ми фізично відкрили цю виставку, хто знає, що сталося б. Раптом ці погрози виявилися б реальними і хтось би увірвався зі зброєю чи підпалив би картини. Будь-що могло б статися. Ми боїмося», — сказав Громадському радіо один із організаторів, маркетолог Ігор Фоменко.
Виставку згорнули за півгодини, розповідає її кураторка, художниця Лілія Чавага. Вона досі не розуміє, кому могло заважати сучасне мистецтво.
«Мені здається, великий ажіотаж через слово «оргазм», хоча я взагалі не бачу в цьому ніякої проблеми. Сказати б, що там було щось таке, що могло когось образити чи зачепити… Цього не було. Там не було нічого вульгарного», — сказала Чавага.
До участі у виставці запросили більш ніж десять художниць та художників. Серед них – відомі в Україні й за кордоном Микита Кравцов, Ніна Мурашкіна, Марія Шубіна, Ліна Кондес, Вікторія Лаптєва, Марія Куликовська, Анатолій Бєлов та інші. Кожен із них мав представити роботи, пов’язані з темою жіночої тілесності та сексуальності. Деякі з них везли з Франції, Польщі й Білорусі.
Марія Куликовська віддала на виставку свої скульптури та акварельні малюнки.
«Це три скульптури в повний зріст, а також один бюст. Усе — зліпки з мого тіла, оголеного тіла», — розповіла художниця.
Куликовська каже, що не готувалася до виставки спеціально, адже всі її роботи й так піднімають тему гендеру, ставленя до жінки та її тіла.
«Звісно, це дуже тісно пов’язано із сексуальністю. Я не говорю про неї напряму, але вона неминуче присутня в будь-якому тілесному мистецтві», — каже вона.
Читайте також: Мистецтво часто йде попереду суспільства: квір-кіно в Україні
Художниця Ніна Мурашкіна працює з еротичними темати вже понад шість років. Цього тижня вона збиралася представити нову картину, яку готувала спеціально для виставки. Робота називається «Вбий моє лібідо».
«Вона про те, що жінка втомилася бути недооціненою в коханні. Вона молить всесвіт про те, щоб її лібідо зникло назавжди», — розповіла вона Громадському радіо.
Мурашкіна пояснює, що її роботи не стільки про тілесність, скільки про терзання душі та про бажання жінки бути коханою. На картинах вона зображає жінок «із розкритими серцями, ногами та тілами».
«До зриву ще не доходило»
І Мурашкіна, і Куликовська неодноразово виставляли свої роботи на виставках і арт-фестивалях. І так само неодноразово чули в свій бік критику. Хтось зауважував, що оголене тіло – це порнографія, хтось заявляв про те, що це — розбещення дітей. Але до зриву подій дийшло вперше, кажуть художниці.
Остання експозиція Марії Куликовської відбувалася в одному з торгових центрів у центрі Києва. Там вона представляла все ті ж скульптури свого оголеного тіла.
«Це викликало багато позитивної реакції, але разом із тим — і багато негативу. Було два дзвінка в поліцію з вимогою демонтувати ці роботи. Також хтось облив одну з вітрин, де була скульптура, якоюсь фарбою. Я також отримувала злі повідомлення, причому не від людей за 50-60 років, які мають більш закоренілі погляди, а навіть від молодих дівчат», — розповідає Куликовська.
Щоб попередити людей про те, що картини зачіпають «дорослу» тему, Ніна Мурашкіна вважає за правильне ставити позначку «18+». Це одразу знімає всі питання, каже художниця. Ті, хто не хочуть цього бачити — просто не йдуть.
Також Мурашкіна наголошує на тому, що відверті виставки не мають на меті провокувати суспільство. Тому говорити про те, що мистецтво може «зіпсувати», недоречно.
«Виставки, що проходять у Києві, є набагато більш грубі, несуть більш прямий меседж: про насильство, страх, секс. І нічого протягом виставок такого звірячого не відбувалося», — каже Мурашкіна.
Щодо відміни «Мистецтва жіночого оргазму» вона не приховує розчарування. «Це мала бути прекрасна вибухова виставка, дуже чуттєва, про насолоду життям, це була б ціла подія», — сказала художниця.
«Жінку розглядають, як об’єкт для задоволення»
На думку Куликовської, причина зриву виставки – у тому, що не всі в Україні готові сприймати жінок та їхнє тіло серйозно.
«Цю виставку ж не просто так вирішили зробити. Є дослідження, і воно підстверджує, що 2 з 3 жінок не отримують оргазм під час сексу. Жінку розглядають, як об’єкт для задоволення потреб того, хто здійснює цей акт», — вважає Куликовська. На її думку, очевидно, що зловмисники вважають саме так і для них це — нормально.
Цієї думки притримується й викладачка Києво-Могилянської академії, дослідниця сексуальності Марія Тетерюк. За її словами, українські чоловіки досі бояться вважати жінку субۣ’єктом, що також має власні потреби та бажання. Це пов’язано, зокрема, з патріархальністю суспільства.
«Контроль над жіночою сексуальністю – це інструмент підтримання патріархального домінування. Жінка в патріархальній культурі є підпорядкованою чоловікові, в тому числі в сексуальному сенсі. Чоловіча роль мислиться як завойовницька, активна, а жіноча – як пасивна. Тобто жінки позбавлені права на те, щоб мати власні сексуальні бажання. І така річ, як сексуальне задоволення, робить її небезпечною. Сьогодні вона переймається власним задоволенням, а завтра почне перейматися власними правами», — пояснює Тетерюк.
Окрім цього, жінці досі відводять переважно роль продовжувачки роду, каже дослідниця.
«Це притаманно націоналістичному дискурсу, що роль жінки — репродуктивна. Вважається, що вона відповідальна за відтворення нації. Причому як у біологічному сенсі, так і в соціальному — виховання наступного покоління в рамках норм національної культури», — додає Тетерюк.
В Україні, як в інших країнах Східної Європи, поступово відбувається процес європеїзації сексуальних норм, каже вона. У першу чергу мова йде про ухвалення правових норм ЄС щодо сексуальних і гендерних прав. Все частіше піднімається тема прав ЛГБТ-спільноти, боротьби із домашнім насильством, необхідності сексуальної освіти тощо. Агресія консерваторів у такій ситуації не дивує.
«Коли починають зміни, консервативні політичні актори, особливо радикальні, намагаються зробити себе більш видимими в публічному полі. Це така відповідь, зокрема, на процеси європеїзації», — каже Тетерюк.
Тим часом організатори кажуть про те, що відкривати виставку повторно не намагатимуться. Зараз вони шукають спосіб, як показати роботи художників інакше – можливо, у віртуальному форматі.
«Рішення про те, що ми однозначно покажемо роботи, вже є. Рішення про те, як ми їх покажемо, поки ні. Офлайн виставки не буде однозначно. Такі погрози — це, можливо, лише початок, бо якщо нам не дають права говорити про оргазм, то що вже там говорити про більш серйозні теми для обговорення», — сказав Ігор Фоменко.