100 років ФСБ: чи змінилися методи російських спецслужб?
Новини

100 років ФСБ: чи змінилися методи російських спецслужб?

Початок формування російських спецслужб: НК (ЧК), ГПУ, НКВС

З самого початку була створена Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем (Чрезвычайная комиссия, ЧК).

 «Чим обернулася діяльність спочатку НК (ЧК), потім ГПУ, НКВС та інших спеціальних служб комуністичної партії для України? Вже під час першої окупації Києва було знищено понад 4 тисячі осіб. Політика червоного терору, з якої починала свою діяльність НК (ЧК), пізніше проходить наскрізною червоною лінією через діяльність всіх наступних комуністичних спецслужб», — розповідає Громадському радіо керівник архіву СБУ Андрій Когут.

Потрібно розуміти, що це була спецслужба, яка створювалася безпосередньо комуністичною партією для боротьби з опонентами. Пізніше ці органи звикли називати органами державної безпеки, але перш за все це були органи безпеки комуністичної партії.

Дані про початок діяльності НК (ЧК) не збереглися достатньо добре. За словами Андрія Когута, під час революції і громадянської війни в Росії ці органи діяли досить хаотично. Як зазначено в документах, перший склад цих органів комуністичних спецслужб був дуже строкатий: було багато кримінального елементу, багато випадкових людей, які не дуже добре вміли вести діловодство. Але все ж збереглося достатньо документів, щоб зрозуміти як вони діяли загалом. Перш за все вивчали досвід царської охранки (структурних органів департамента поліції Міністерства внутрішніх справ Російської імперії). Керувалися принципом революційної доцільності, коли застосування червоного терору було одним з основних методів роботи.


Російські спецслужби та українці

Наслідками діяльності російських спецслужб для України є перш за все мільйони жертв, розповідає Андрій Когут. До 1939 року переважну більшість спецслужбовців становили не українці, це були представники інших національностей колишньої Російської імперії. Вже після Другої світової війни в складі органів комуністичних спецслужб починає збільшуватися частка українців. Керівний склад: ті, хто приймали рішення, ті, хто відповідали за виконання доручень, — це, як правило, не були українці.

Історики досліджують різні періоди терору за різними методиками. Подекуди є брак джерел, особливо, якщо говорити про ранні роки (1919-1920 рр.), коли не завжди можна встановити навіть прізвища всіх, хто були знищені.

«Ми можемо говорити тільки про приблизні цифри і наслідки цих репресій для України, каже Андрій Когут. — За дуже попередніми оцінками — це в районі 8-9 мільйонів. Можливо і більше».

 

Методи катувань НКВС та каральна психіатрія дисидентів

Серед способів катувань НКВС тортури сигаретами з випалюванням на шкірі, затискання нігтів та закривання у ящики з комахами, тортури світлом та звуком, голодом та спрагою. Особливо «витонченими» та химерно-жорстокими були тортури дітьми (перед жертвою ставили дитину, якій ламали пальці та руки) або «ластівка» (між зубами просмикували середину міцної нитки чи тканини, а її краї прив’язували до ніг).

Голландський дослідник Радянського Союзу Роберт ван Ворен у 2016-ому році розповідав Громадському радіо про список з 320 політв’язнів часі Радянського Союзу щодо яких використовували каральну психіатрію з політичних мотивів.

Свою книгу «Про дисидентів та безумство» Роберт ван Ворен називає науковою роботою. В розмові з журналісткою Громадського радіо він розповідає, що дискусія про радянське зловживання психіатрією почалася наприкінці 60-х років.

Дисиденти не зовсім розуміли, що відбувалося. Буковський описував у своїх спогадах, розповідає дослідник, що дисиденти сиділи в Інституті ім. Сербського під наглядом психіатрів і не розуміли, що медсестри усі їхні дії записують в якості доказів їхнього божевілля. Був діагноз — уповільнена шизофренія. Дисидент, який говорить, що його прав не дотримується, уже вважався божевільним.

В 1977 році була прийнята резолюція проти цього зловживання, а в 1983 році радянських психіатрів виключили з Всесвітньої асоціації психіатрів. За часів генерального секретаря комуністичної партії Горбачова та міністра закордонних справ Едуарда Шеварднадзе почалася активна хвиля звільнення політв’язнів.

А за часів Путіна, за словами Роберта ван Ворена, в 2008-2009 році до психіатричних методів знову повертаються, особливо стосовно кримських татар, які знаходяться в російських тюрмах.

Як приклад Роберт ван Ворен наводить справу Станіслава Клиха, якого катували нейролептиками, в результаті чого той має серйозні проблеми зі здоров’ям. Місцевий психіатр написав, що з ним усе добре і катування продовжилися. А усі учасниці гурту «Pussy Riot» мають психіатричний діагноз, за яким у них начебто розлад особистості.

В часи дисидентства «найпопулярнішим» діагнозом була уповільнена шизофренія. Нині, розповідає Роберт ван Ворен, хоч діагнози й інші, та симптоми ті ж — наполегливість, боротьба за правду та реформаторські ідеї.

«Дуже часто ставлять діагноз, а потім вже дивляться, що краще: відправити до тюрми чи до психлікарні», — каже письменник та науковець.

 Сучасні методи катувань російських спецслужб: чи є місце людяності?

Кримчанин Геннадій Афанасьєв одразу після звільнення з російської тюрми розповів Громадському радіо про катування, які застосовували щодо нього в сучасній Росії.

«В Росії все побудовано на придушенні психології. Для цього використовують не лише фізичний, але й моральний тиск, — розповідає Геннадій Афанасьєв. — Наприклад, коли людині не дають спати, їсти, не дають засобів гігієни, аби сходити до вбиральні і, звісно, сам похід в туалет спостерігається іншими арештантами з усіх боків. Перші 10 днів, я не спав взагалі. Мене будили через кожні 10 хвилин, аби я підходив до віконечка для видачі їжі, називав своє ім’я і усі статті, за якими мене звинувачують. Під час затриманння мене били в живіт та в голову».

Першого дня вивозили до лісу, допитували всю дорогу. У будівлі ФСБ приковували до ручки стола з одного боку, з іншого — до великого хлопця-кавказця. Всі пересування — голова біля колін, аби він не бачив тих, хто допитує. 5 днів допитів з вдяганням пакетів на голову та удушенням. Вдягання протигазу з довгим шлангом, в якому відкручувався нижній клапан і туди з балончика вводили суміш, котра викликала блювання. 10 днів допиту з використанням електричних дротів, насилля, роздягання, знімання штанів, використання дубинок, паяльників.

«Мені соромно про це розповідати, але я розумію, що потрібно», — ділиться історіями сучасних катувань колишній російський ув’язнений.

Останнi новини