Суд у справі Крисіна: абсурдний процес чи владні покровителі?

«ГАНЬБА! ГАНЬБА! ГАНЬБА!»

Так зустріли вирок у справі журналіста В’ячеслава Веремія, вбитого в ніч з 18 на 19 лютого під час Революції Гідності. Обвинуваченого Юрія Крисіна відпустили із зали суду.

В’ячеслава Веремія підстрелили і побили в Києві так звані «тітушки» на розі вулиць Великої Житомирської та Володимирської вночі з 18 на 19 лютого 2014 року. Тоді Веремій разом із колегою на таксі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання.

Невідомі зупинили таксі, яким їхав Веремій. Під колеса машини кинули світлошумову гранату. Веремія витягли з машини і почали бити. Потім один з «тітушок» вистрелив йому в спину. Пораненого Веремія добивали бейсбольними битками. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги. Судмедексперти свідчать, що, скоріше за все, причиною смерті була втрата крові.

Юрія Крисіна, як одного з нападників, затримали у квітні 2014-го року — він бив вже пораненого Веремія битою. Також виявилось, що саме Крисін є «менеджером» «тітушок» — він наймав їх за гроші, а ті вчиняли напади на майданівців. Фактично, він привів тих, хто вбивав Веремія, і сам брав участь у його побитті.

Історія справи

2 липня справу передали до суду. Спочатку звинувачення, яке висунули Крисіну, кваліфікували за статею 115 Кримінального кодексу України, тобто вбивство. 15 жовтня кваліфікацію Крисіну змінили на частину 4 статті 296 Кримінального кодексу України: «хуліганство і участь у побитті». Як пояснив один з прокурорів у справі Олексій Донський, нині є окрема справа щодо людини, яка конкретно вчиняла постріл, а саме постріл вважається основною причиною крововиливів та смерті. Підозрюваний у вбивстві Джалал Алієв знаходиться у розшуку. Під вартою також знаходяться ще два фігуранти побиття та вбивства журналіста Веремія, вони є обвинувачуваними у справі злочинів, які вчиняли «тітушки». Справа нині знаходиться на стадії досудового розслідування, тому говорити про кваліфікацію їхніх злочинів поки що не можна.

Інша прокурорка у цій справі Людмила Гетьман пояснює, що Крисіна звинувачували саме у хуліганстві на підставі наявних на момент старту розслідування доказів.

«Крисіну висунуто звинувачення у хуліганстві, — коментує прокурорка Людмила Гетьман, — у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалася особливою зухвалістю вчиненою групою осіб з використанням предметів, призначених для побиття. В тому числі і в частині нанесення тілесних ушкоджень потерпілому Веремію».

Під час зачитування вироку суддя Олег Лінник зазначив, що саме Юрій Крисін зібрав 15 молодиків на замовлення Армена Саркісяна, який нині перебуває у розшуку. Їхнім завданням було не допустити протестувальників Майдану до центру міста. За свою «роботу» Крисін отримав 20 тисяч доларів.

Прокурор Олексій Донський пояснює, що за певною колізією Кримінального кодексу України у разі, якщо обвинувачений є і виконавцем, і організатором злочину, то кваліфікують саме виконання. При цьому у матеріалі справи зазначають, що особа є не лише виконавцем, а і організатором. За його словами, суд мусить зважати на цю деталь, адже вона є обтяжливою і мусить передбачати більш суворий вирок. 

Тілесні ушкодження Веремія суд назвав легкими. Причиною смерті вважають вогнепальний постріл, вчинений Джалалом Алієвим. За непідтвердженими даними він загинув, офіційно ж перебуває у розшуку. 

Світлана Кирилаш, дружина В’ячеслава Веремія, називає процес абсурдним. Ще перед засіданням каже, що впевнена в умовному терміні.

«В цій справі, відверто кажучи, я вже не знаю на що сподіватися, — каже дружина Веремія Світлана Кирилаш. — Я вірю, що правосуддя буде. Просто можливо воно буде нетрадиційним».

Наскілька доброю була «добра поведінка» обвинуваченого у ході розслідування?

Відомо, що перебування під слідством у справі Веремія не заважало Крисіну скоювати інші правопорушення. В 2016 році він був засуджений Києво-Святошинським судом за зберігання боєприпасів. Покарання — рік випробовувального терміну з квітня 2016 по квітень 2017 — уже відбув. Наразі ще одна справа, в якій фігурує Юрій Крисін, перебуває в Солом’янському районному суді, каже адвокатка Вікторія Дейнеко, яка представляє інтереси мами В’ячеслава, Веремій Катерини Аркадіївни.

«Він, будучи обвинуваченим з 14-го року по справі Веремія, вчинив два злочини, — обурюється адвокатка Вікторія Дейнека, — тобто він продовжив злочинну діяльність. Якщо ставити на ваги, то це значно сильніший аргумент, ніж те, що в нього є сім’я, діти на утриманні і так далі. Тому, звичайно, що це має враховуватися. Продовження ним злочинної діяльності — це суттєво обтяжлива обставина».

До моменту вироку, впродовж трьох років, усі засідання у справі були закритими. Вирок суду — 4 роки ув’язнення, два з яких — випробувальний термін. За статтею 75 Кримінального кодексу України Юрія Крисіна звільнили від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 роки. Чотирирічне позбавлення волі чекатиме на Крисіна лише в разі порушень під час двох років випробувального терміну. Крисіна муситиме відмічатися у центрі пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Суд також зобов’язав Крисіна відшкодувати проведення експертних робіт в розмірі 12 284 гривень. Суддя Олег Лінник пом’якшувальними характеристиками назвав щире каяття обвинуваченого та його сприяння у розкритті злочину.

«Призначаючи обвинувачення, суд враховував його особу, — зачитує вирок суддя Олег Лінник. — Крисін раніше несудимий (згідно статті 89), на обліках у лікарів наркологів та психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно. Одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей. Суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченого, його щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину. Будь ласка, без коментарів».

«Вийдіть, будь ласка, ви заважаєте, — звертається Олег Лінник до незадоволених вироком присутніх у залі.

«А ви заважаєте правосуддю України», — викрикують з зали.

Чому все сходить з рук?

Дружина Веремія Світлана Кирилаш вважає рішення суду несправедливим та необґрунтованим.

«Не судима людина? — обурюється Світлана Кирилаш. — Якщо з нього зняли судимість, то все, вона зникла? Всі забули про судимість? Він судимий, він скоїв злочин, серйозний злочин і він у нас не судимий. І ці твердження про те, що він добре поводився під час цього провадження. Напад на заправку — це добре поводження? Знаходячись на особистому зобов’язанні продовжує вчинювати злочини. Це нормально? Це тільки моє припущення, але я думаю, що в нього якісь високі покровителі».

Адвокатка Вікторія Дейнеко підтримує позицію дружини.

«Власне, я теж вважаю, що в нього, швидше за все, є покровителі, — вважає Вікторія Дейнека, —  тому що двічі в цій справі, після того як Крисін вчинив два злочини, прокурор подавав клопотання про зміну запобіжного заходу від особистого зобов’язання на тримання під вартою, і двічі суддя Лінник взагалі відмовляв. По двох інших справах його спочатку брали під варту, а потім в Апеляційному суді йому двічі змінювали запобіжний захід і він виходив».

Адвокатка Вікторія Дейнека висловлює припущення щодо особи, завдяки якій Крисіну, за її словами, «усе сходить з рук».

«Я читала на сайті видання ОРД, — розповідає Вікторія Дейнека, — Тетяна Заровна проводила журналістське розслідування, і вона вказувала на Олексія Савченка, якиє є губернатором Миколаївської області».

Прокурори у справі, Олексій Донський та Людмила Гетьман, разом з адвокатами потерпілих планують оскаржувати вирок у Апеляційному суді. Спочатку прокурори вимагали 6 років позбавлення волі. Перекваліфіковувати злочин з хуліганства на організацію побиття чи вбивство на даному етапі, за словами адвокатів та прокурорів, юридично неможливо.

«Обвинувачення висувалося на підставі досліджених у ході досудового розслідування доказів, — каже Людмила Гетьман. — Також ці ж докази були досліджені в ході судового розгляду. Наскільки було встановлено в ході досудового розслідування, умислом Крисіна не охоплювалося умисне вбивство потерпілого Веремія. За фактом умисного вбивства журналіста В’ячеслава Веремія підозрюється інша особа».

«Бий журналіста»

Тієї ж ночі, з 18 на 19 лютого, приблизно в той самий час за квартал від місця побиття журналіста Веремія побили журналіста «Українського тижня», Олександра Міхельсона. Він йшов на зустріч з приятелькою, яка несла на Майдан зібрані медикаменти. Біля Головного управління МВС його перестрів натовп молодиків в шоломах зі щитами та битками. Журналіст каже, що звик бачити такі групи серед загонів самооборони Майдану, тому, нічого не підозрюючи, підійшов до них розпитати хто вони і чому тут.

«Вони сказали, що відповісти може лише старший, — розповідає Олександр Міхельсон. — Я спитав чи можна бачити старшого. Вони ніби розступилися, я увійшов всередину. Став роззиратися в пошуках старшого, хотів когось спитати, а в руці у мене було журналістське посвідчення, і тут хтось крикнув ззаду: «Бий журналіста». Я відчув сильний удар в потилицю якимось твердим предметом. Одразу впав вперед, мене стали бити ногами. Я, так як вчать, скрутився, зіщулився. В результаті тільки трохи постраждали ребра і було сильне розсічення на лобі».

Олександр Міхельсон розповідає, що так звані «тітушки» відібрали у нього журналістське посвідчення і телефон. Першу допомогу побитому надавали у Михайлівському соборі. Звідти Олександра відвезли до лікарні. Після рентгену і встановлення цілісності черепа журналіст Міхельсон рушив додому. Лише після того, як він дізнався про майже одночасне вбивство В’ячеслава Веремія майже на тому ж місці, Олександр зрозумів, на який ризик він наражався.

Ана Море для Громадського радіо