З чим люди зверталися до Омбудсмена у 2017 році?

У 2018 році журналісти ходять до посадовців, щоб перевірити, чи вони на роботі?, — жартує керівник секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко. Напередодні ми домовилися з ним про зустріч та коментар про те, з чим люди зверталися до Омбудсмена минулоріч.

Від жартів переходимо до розмови.

Тематика звернень 

Богдан Крикливенко каже, що минулого року найбільше до Уповноваженого зверталися з приводу дотримання соціально економічних прав, дотримання прав на доступ до публічної інформації, а також щодо контактів з правоохоронними органами.

За словами посадовця, звернення з приводу цих питань пропорційно складають 80% від усіх скарг.

Серед звернень до Уповноваженого були як системні проблеми, які не були вирішені протягом року, і робота щодо яких досі триває, так і успішні справи.

«Десятки людей зверталися з проханням перевезти їх з непідконтрольної території на підконтрольну територію. Є такі задоволені і закриті провадження. Є сотні людей, які зверталися щодо незаконної обробки їхніх персональних даних, що було успішно припинено, і особи були притягнені до відповідальності судом. Велика кількість осіб скаржилися на різні види заборгованостей і соціальних невиплат. Десь — в індивідуальних ситуаціях, десь — в системних змінах вдавалося досягати результату», — розповів Крикливенко.

За словами посадовця, особисто його найбільше зачіпають історії, які безпосередньо не належать до компетенції Офісу Уповноваженого.

«Ми знаємо, що в селі радіо включене та працює у фоновому режимі. Тобто основний потік інформації, яку вони отримують, йде з радіо, яке вони слухають у фоновому режимі. Я був дуже неприємно вражений, коли бабуся писала і говорила про те, що вона декілька місяців не може отримати позитивного вирішення виїзду ремонтної бригади для того, щоб вони перевірили дріт на стовпах біля її хати. Але вона фактично пише: “Я відрізана від світу, тому що сільська рада, буває, подає інформацію про ті чи інші новини або оголошення робить. А я не знаю, я у вакуумі. Я перебуваю у такому вакуумі четвертий місяць”. Ясна річ, що це абсолютно не є компетенція Уповноваженого з прав людини. Але я розумію, що це право людини на отримання інформації. Вона не може це сформулювати, вона не зможе виписати норми законодавства, вона ніколи цього не напише. З формальних причин, це не питання, яке стосується Уповноваженого… Буквально за кілька годин ми зв’язалися з нашим регіональним офісом, наш колега просто пішов в Управління служби зв’язку, і сказав: “Люди добрі, у вас є така заява?” — “Є!”. — “Чому ви нічого не робите?” За декілька годин виїхала ремонтна бригада та перемонтувала. Це абсолютно дріб’язково для нас тут, сидячи тут в Києві, маючи доступ до Google, Youtube та всього решти. Бабусі, наприклад, цього не зрозуміти ніколи. Але для людей це важливо, тому ми звертаємо на такі речі увагу», — пояснив керівник секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини.

Окрема категорія звернень, за словами Крикливенка, стосується умов утримання людей у місцях несвободи. Офіс Уповноваженого намагається рапортувати, коли отримує таку інформацію, каже посадовець.

Також Крикливенко згадує ситуацію з масовим поширенням персональних даних призовників, яких розшукували військкомати.

«Я можу сказати, що завдяки тому, що швидко спрацювали, ми зупинили цю лавину у національному масштабі… У нас навіть є рішення суду, яке встановило факт вини військового комісара у частині незаконного поширення персональних даних», — зазначив керівник секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини.

Територіальний розподіл звернень 

За словами Богдана Крикливенка, найбільше звернень до Омбудсмена у 2017 році надійшло з міста Києва, Донецької області, Дніпропетровської області, Київської області та Харківської області.

«Якщо перші 5 місць — зрозуміло, тому що це пропорційно до найбільш густонаселених регіонів, то шосте місце — в Івано-Франківській області, в якій проживає вдвічі менше людей, ніж в одному місті Харкові. Сьоме місце —Одеська область, восьме місце — Вінницька, дев’яте місце — Запорізька область, десяте — Полтавська область. Тобто топ-10 виглядає так», — зазначив Богдан Крикливенко.

Кількість звернень 

Всього до Уповноваженого Верховної Ради році України з прав людини звернулися 158 тисяч 64 особи. Це рекордна кількість звернень за останні кілька років. Так, згідно з даними, оприлюдненими на сайті Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, у 2016 році до Омбудсмана звернулося у понад двічі менше людей — 63 861, у 2015 році до Уповноваженого звернулося 56 856 осіб, у 2014 році — 30 415 осіб.

На думку Богдана Крикливенка, таке різке зростання кількості звернень до Уповноваженого у 2017 році — кумулятивний ефект трьох чинників — сучасних тенденцій, підвищення рівня обізнаності людей та підвищення рівня довіри до Уповноваженого.

Нагадаємо, звертатися до Уповноваженої можуть як громадяни України – незалежно від місця їх перебування, так і іноземці та особи без громадянства.

Омбудсмен може надати правову консультацію під час особистого прийому, здійснити власне провадження за зверненням людини, виступити посередником у конфлікті між особою та державною структурою, звернутися до суду із заявою про захист особи та ініціювати притягнення до адміністративної відповідальності у разі порушення прав людини.

Як раніше писало Громадське радіо, 27 грудня відбувся обмін. На підконтрольні Києву території прибули 73 звільнені українці, які перебували в полоні на непідконтрольній території Донецької та Луганської областей. Усього українська влада звільнила 74 полонених, але одна з них відмовилася повертатися. Україна, у свою чергу, віддала бойовикам 233 людини з 306 затверджених напередодні. Понад 70 людей відмовилися їхати з підконтрольної українській владі території.

Як розповіла Уповноважена Верховної ради з прав людини Валерія Лутковська, кількість людей, які погоджувалися або відмовлялися переїжджати в ОРДЛО, щодня коливалася від 19 до 39.