Reuters
Аркадій Вайспапір був одним із дев’яти полонених, які у жовтні 1943 року влаштували повстання у концентраційному таборі «Собібор»(на сучасному українсько-польському кордоні). Підготовка до повстання тривала три тижні. Проте план був здійснений лише частково: повстанням не вдалося заволодіти збройним складом і довелося прориватися з табору через мінні поля.
Аркадій Вайспапір мав одну із важливих ролей у повстанні, каже історикиня і укладальниця книги «Прорив у безсмертя. Повстання у таборі Собібор» Лариса Москаленко.
«Потрібно було обеззброїти есесівців, відібрати у них зброю і верхівку табору треба було обезголовити. Тому одного із есесівців Аркадія забив сокирою», — розповіла в ефірі Громадського радіо Лариса Москаленко.
За її словами, Аркадій не дуже любив згадувати ці хвилини, бо для нього це трагічні спогади.
Також Аркадій Вайспапір розповідав, що повстання у концтаборі «Собібор» був наслідком відсутності іншого виходу, каже історикиня.
«Мене до глибини душі вразило те, наскільки він був скромним у своїх спогадах», — пригадує Лариса Москаленко.
У 2016 році Аркадій Вайспапір був нагороджений премією «Скрипаль на даху» в номінації «Людина-легенда».
У 2017 році Аркадій Вайспапір отримав державну нагороду за заслуги III ступеня від президента України.
Нагадаємо, Аркадій Вайспапір помер у ніч з 11 на 12 січня у Києві.