Хто з українців отримав нагороду премії ім. Андрія Сахарова - орден «За мужність»?

В Києві пройшла церемонія нагородження Орденом ім. Сахарова “За мужність”. Цього року вперше її тримали не тільки росіяни, а й громадяни України, Білорусі, Азербайджану, Киргизської Республіки, Казахстанута Арменії. Сьогодні ж, Орден ім. Сахарова “За мужність” вручали громадянам України. 

“У нас в жюрі є люди, які фанатично люблять Україну. Це лауреат Нобелівської премії 2015 року, білоруська письменниця Світлана Алексієвич, це і Гарі Каспаров, це і лауреат нашої премії Андрій Піонтковський, який пише прекрасні статті про Україну і про те, як потрібно захищати від Росії”, – зазначив засновник премії Петр Вінс.

Не всі удостоєні нагороди змогли отримати її самостійно – адже багато оримувачів зараз у російських в’язницях, або загинули.

Ордена удостоєні: журналіст Укрінформу Роман Сущенко (перебуває в СІЗО Лефортово, РФ),; український режисер Олег Сенцов – політв’язень; кримський журналіст Микола Семена; вбитий у 2000 році засновник “Української правди” Георгій Гонгадзе; вбитий у 2001 році директор ТРК “ТОР” Ігор Александров; викрадений у Донецьку український публіцист Станіслав Асєєв та інші.

Серед нагороджених українських ЗМІ – редакція “Крим Реалії”, інтернет-газета “Українська правда”, київська газета «День». Також Орден ім. Сахарова “За мужність” отримав біженець з Росії, а нині вже громадянин України Андрій Бубєєв.

Замість Романа Сущенка його нагороду отримували жружина та донька.

Донька Юлія подякувала колегам за те, що висвітлюють справу її батька:

“Дякую за підтримку і за те, що звертаєте увагу, намагаєтесь якось підтримати інформаційно. Тато дякував з-а вручення премії. Це було дуже несподівано. Він намагається триматися і я пишаюся, що я донька такого батька – він гарний приклад професіонала, батька друга, чоловіка”, – сказала Юлія.

Нагороду “Української правди” отримувала головна редакторка Севгіль Мусаєва:

“Коли Гонгадзе вбили, мені було лише 13 років. І мені сумно, що мені вже 30, а цей злочин досі не розслідуваний. І так вже сталося, що коли я другий рік очолювала “Українську правду”, вбили іншого журналіста “Українскьої правди” Павла Шеремета і цей злочин такл, на жаль, не розкрито. Якщо порівнювати журналістику початку 2000-х і ту, що зараз в Україні, то ,я умаю, що всі ми можемо говорити про прогрес, тому що багато хто з присутніх тут, пам’ятає, що собою уявляла журналістика 2000-х – це “темники”, відсутність свободи слова”, – зазначила Севгіль Мусаєва.