В КМДА пояснили, чому не демонтують вагончики біля Нацмузею історії України
За словами представника КМДА, доручення на демонтаж є, але коли інспектор приходить, щоб скласти протокл, виникають конфліктні ситуації. ЗАраз визначаються техніжні можливості демонтажу
Чи законний Десятинний монастир Української православної церкви Московського патріархату на території Національного музею історії України? Про це сьогодні говорили на засіданні підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції.
Звертаючись до присутніх народний депутат Ігор Луценко зазначив, що проблема на території монастиря ділиться на дві частини: це капличка, яка вже
має всі ознаки капітальної споруди та вагончики, які не знаходяться на території Національного музею, але стоять впритул до цієї території, зазначив Ігор Луценко.
Начальник Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації Тарас Панчій, зазначив, що дійсно були зафіксовані ці об’єкти і були приписи на надання дозвільної документації на встановлення цих вагончиків, але вже є доручення на їхній демонтаж:
“Є доручення на демонтаж. Зараз потрібно визначитися з технічними можливостями і виїхати та демонтувати дані об’єкти. Там досить специфічна ситуація: інспектор вже намагався скласти адмінпротокол, але одразу вибігає багато представників даної громади, монастиря. Виникають конфліктні ситуації, неможливо скласти протокол, але вже є відповідне доручення і зараз треба лише розглянути технічні можливості і ми можемо демонтувати ці об’єкти, оскільки там відсутня буд-яка дозвільна документація на їх розміщення”, – говорить Панчій.
Тарас Панчій ухилився від відповіді щодо того, коли саме зможуть демонтувати вагончики. Він наголосив, що це пов’язано з представниками тієї релігійної громади, яка не дозволяє скласти адмінпротокол.
За словами директорки музею Тетяни Сосновської, влітку 2016 року йшлося про вивезення цих вагончиків і про переміщення самого храму:
Вагончики планувалося вивезти в те місце, яке призначить сама церква:
“Представники церкви засвідчували, що вагончики куплені на їхні гроші і це є їхня власність. Їм було запропоновано обрати буд-яке місце, меценат готовий був перемістити ці вагончики, пан Рєзніков включився в перемовини, але в останній момент перемовини зірвалися – церква так і не призначила місце, куди вони погоджуються перемістити ці вагончики”, – говорить Сосновська.
Тетяна Сосновська наголосила, що фактично вагончики стоять на території Подільського району, а сам музей – на території Шевченківського. Через це виникають складнощі.
Заступниця міністра культури Тамара Мазур наголосила, що Мінкультури неодноразово зверталося в правоохоронні органи з приводу незаконного розміщення на цій території відповідних споруд:
“На сьогоднішній день користувачем земельної ділянки є Національний музей історії України, який є самостійною юридичною особою відповідно до статуту і повинен вживати всіх заходів для збереження і залежного використання майна, яке передане в користування відповідному музею. Крім того, в нашому розпорядженні є копія рішення суду, за яким визнано право власності на малі архітектурні форми, не капітальне майно за однією з релігійних громад. Насправді нашим департаментом з питань релігії неодноразово інформували в тому числі і правоохоронні органи. що та релігійна громада, яка здійснює начебто свою діяльність на цій території, вона не є зареєстрованою у встановленому порядку, а та релігійна громада, за якою визнано право власності на некапітальні приміщення, вона зареєстрована за іншою адресою і, начебто, знаходиться за іншою адресою”, – сказала Тамара Мазур.
Представник громадськості – архітектор Георгій Духовичний зазначив: є землі історико-культурного призначення, на яких заборонена будь-яка будівельна діяльність, що прописано в законі про охорону культурної спадщини. За його словами, саме такими є землі територія Національного музею історії України
“Опікується цими порушеннями, звичайно, державний орган охорони культурної спадщини. Немає сумніву, що це має бути тільки так. Ми обговорюємо зараз рішення суду. Подивіться на це рішення. Ми були вражені, тому що є посилання на якесь розпорядження президента – ми його знайшли. Це розпорядження президента, в якому немає жодного слова ні про цю каплицю, ні про цю церкву. Це розпорядження про музеїфікацію церкви Богородиці десятинної в Києві. Це шахрайство чистої води. Друге…В судовому рішенні записано кілька разів, що це тимчасова споруда малої архітектурної форми. За визначенням діючого законодавства, мала архітектурна форма – це споруда максимальною площею 30 кв. м., яка не може мати фундаменту. Це записано остаточно”, – сказав Духовничий.
Ігор Луценко зазначив, що на засідання були запрошені і представники Нацполіції, але вони не прийшли.
”На жаль, нас сьогодні не змогла відвідати поліція, де проводиться кримінальне провадження, яке зареєстроване по тій тематиці, що ми зараз розглядаємо. На мій погляд невідповідальна поведінка нашої київської поліції. Ми збиралися заслухати хоча б мінімальний звіт щодо кримінальної справи, але чомусь наші поліцейські вирішили, що є більш важливі речі”, – сказав Ігор Луценко.
Нагадаємо, 28 січня Шевченківський районний суд Києва взяв під варту на 2 місяці двох архітекторів яких підозрюють у спробі підпалу Десятинного монастиря Української православної церкви Московського патріархату. Суд також визначив для них заставу розміром 2,2 мільйонів гривень.
Валентина Троян, Громадське радіо