На Луганщині енергетики пікетували найбільших боржників (ФОТО, Відео)

Сьогодні, 5 лютого, працівники «Луганського енергетичного об’єднання» пікетували адміністративну будівлю ПрАТ «СО Азот» у Сєвєродонецку та водоканалу у Лисичанську, які мають борги за електроенергію перед підприємством. Вони вимагали погасити заборгованість.

Про це розповів Громадському радіо генеральний директор ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» Володимир Грицай.

«Лисичанський водоканал заборгував нам за поставки електроенергії 140 млн гривень. Друге підприємство, біля якого ми сьогодні влаштовували пікет, — Сєвєродонецьке підприємство «Азот», має заборгованість 71 млн гривень», — пояснює причини пікету Грицай.

Він додає, що серед найбільших боржників також підприємства ЖКХ на підконтрольній частині Луганської області, які станом на 1 лютого 2018 року заборгували 530 млн гривень. Попаснянський водоканал, який поставляє до 90% води на неконтрольовану територію, має борг у 174 млн гривень.

Директор розповів, що підприємство зверталося до керівництва області і держави з проханням вирішити ситуацію. Не отримавши відповіді, співробітники вийшли на мітинг.

За словами Грицая, загальна заборгованість «Луганського енергетичного об’єднання» перед державним підприємством «Енергоринок» складає 5,3 млрд гривень. Борг сформований переважно з поставок електроенергії на неконтрольовану територію.

Читайте також: Власники обленерго додатково отримуватимуть 30 мільярдів гривень щорічно, – Герус

«Підприємства знаходяться у тяжких фінансових ситуації з лютого 2016 року. На них накладені певні штрафні санкції. З грудня 2016 року усі гроші, які ми збираємо на контрольованій території, йдуть на погашення боргів. У результаті цього з лютого 2017 року підприємства працюють три дні та тиждень. Співробітники доведені до відчаю через такі зарплати. Область знаходиться на межі надзвичайної ситуації. Через відсутність ремонтних матеріалів ми не підготувалися до зими. Ремонтні роботи проведені щонайбільше на 40%. Найперша негода у Луганській області може привезти до технологічних і техногенних наслідків», — наголошує Грицай.