Далеке плавання: як українці опиняються в грецьких тюрмах

Приблизно дві сотні українців перебувають у місцях несвободи в Греції. Сьогодні їхні родичі разом із народною депутаткою Іриною Сусловою та прес-секретарем уповноваженої Верховної Ради з прав людини Михайгом Чаплигою звернулися до Міністерства закордонних справ за допомогою. Там у свою чергу заявили: допомагають завжди, але тільки тим, хто звертається. А таких, кажуть у МЗС, небагато. 

30 років ув’язнення для матроса з Одеси

Матроса з Одеси — Сергія Ульянова — затримали у Греції 17 грудня 2017 року. Зараз він перебуває там у тюрмі, його підозрюють у незаконному перетині грецького кордону та перевезенні трьох нелегалів.

Дружина Сергія Альона Ульянова розповідає: її чоловік був упевнений, що перевозить туристів. Нібито саме таким був наказ від капітана.

«Вийшло так, що вони перетнули нейтральні води Греції… Тепер йому інкримінують дві статті: нелегальний перетин кордону та перевезення мігрантів іранців», — сказала Ульянова.

На зв’язок із дружиною Сергій виходи лише раз — одразу після затримання. Альона дізнається про долю чоловіка лише через українського консула в Греції. Зараз їй відомо, що чоловікові може загрожувати 30 років ув’язнення в грецькій тюрмі. За тамтешніми мірками це – мало. Багато українців, які опинилися у схожій ситуації, отримують набагато більші терміни.

«Я не знаю, як це назвати. Це свавілля. У деяких людей строки 576 років, 214 і так далі», — розповідає Альона.

Суду над Сергієм Ульяновим у Греції ще не було. Досудове слідство триватиме 18 місяців. За цей час дружина моряка сподівається знайти для чоловіка адвокатів, які його захистять.

Що робить Україна?

Усього в грецьких тюрмах перебуває приблизно 200 українських громадян. Таку цифру називає народна депутатка України від БПП Ірина Суслова.

За інформацією, яку надав Громадському радіо начальник Управління консульського забезпечення Департаменту консульської служби МЗС України Василь Кирилич, зараз у Греції затримані або засуджені приблизно 150 українців. Як правило, там їх затримують за перевезення нелегальних мігрантів.

Ірина Суслова розповідає, що грецька сторона не хоче розбиратися, хто винен, а хто ні.

«Вони були затримані на кораблях, вони, як правило, були технічними працівниками, тобто, навіть не капітанами. Грецька сторона не розбиралася, хто винен, хто за це має нести відповідальність, і віддавала під суд наших громадян», — сказала вона.

Народна депутатка разом із прес-секретарем уповноваженої Верховної Ради із прав людини Михайлом Чаплигою відзначають низку проблем, з якими стикаються українці в грецьких місцях несвободи. За словами Чаплиги, затримані українці часто не розуміють, у чому їх звинувачують, бо не знають грецької мови.

«Їм дають адвоката, але як можна сподіватися на захист, якщо особа не може пояснити суть своєї проблеми, а адвокат не може комунікувати з тим, кого призначений захищати?», – сказав він.

Щоб допомогти і своєму чоловіку, і іншим українцям, які опинилися в грецьких тюрмах, Альона Ульянова почала обдзвонювати їхніх родичів, щоб разом звернутися за допомогою до Міністерства закордонних справ України. За словами Ульянової, самостійно вона неодноразово зверталася до МЗС, але результату це не дало.

Читайте також: Спроба підпалу посольства України в Греції: дві машини згоріли вщент

Утім, за словами Василя Кирилича, багато з затриманих у Греції українців взагалі не звертаються за допомогою до консула. Більше того – багато хто відмовляється від співпраці з українською стороною.

«Протягом 2014-2017 рокі консул проводив зустрічі й телефонні розмови із затриманими громадянами України, однак жоден із них не погодився на співпрацю з консулом щодо інформування правоохоронних органів України про осіб, які втягнули їх у процес перевезення нелегальних мігрантів», — зазначив він.

За його словами, затримані українці не хотіли повідомляти консулу свої персональні дані, обставини затримання та деталі кримінальних справ. Відтак за останній рік допомогу консула отримали всього 26 українців у Греції.

«Затримані українці під час усіх слідчих дій, судових засідань, попередніх слухань забезпечувалися перекладом українською, або хто потребував – російською мовами», — сказав Кирилич.

За словами прес-секретаря уповноваженої ВР із прав людини Михайла Чаплиги, зробити так, щоб засуджені в Греції українці відбували покарання на батьківщині, майже неможливо.

«Ключова перепона – це терміни ув’язнення. Якщо особа була там звинувачена, була доведена її вина, і особа має відбути там понад 200 років покарання… То навіть якщо ми будемо застосовувати процедуру (за якою засуджений може відбувати покарання в країні походження, — ред.), то в Україні до 200 років не засуджують», — пояснив уповноважений.

У МЗС відзначають, Україна й Греція мають між собою домовленості, які дозволяють відбування покарання у країні походження, утім це дуже тривалий процес.

«Передусім має бути ухвалений вирок. Після вироку сторони обговорюють питання відповідно до двосторонніх конвенцій, якщо такі є, та міжнародних договорів», — сказав він.

Тим часом Альона Ульянова сподівається побачити свого чоловіка якнайшвидше. Разом із нею на тата, який пішов у плавання, чекають двоє малих дітей.