Військове телебачення опублікувало відео про один з боїв за Дебальцівський плацдарм.
У лютому 2015-го воїни 30-ї окремої механізованої бригади намагалися відбити селище Логвинове, щоб деблокувати підрозділи під Дебальцевим. Зайшовши у селище, один з підрозділів бригади опинився у пастці. Як проривалися з оточення та брали полонених розповідає учасник подій, військовослужбовець Збройних сил України Тарас.
«2015-ий рік — це бої за Дебальцівський плацдарм. Коли все почалося, одне одного поховали, попрощалися. Але не здалися, і ще й привели 17 полонених», — починає розповідь Тарас.
«Зайшли в населений пункт Логвиново. Рота розділилася на дві частини: одні залишилися, інші зайшли. В групі, яка заходила, був я. Зайшли на 30 м і нас «захлопнули» в кільце. В перші хвилини хтось отримав важкі, хтось легкі поранення. 4 години «билися на шпагах», — розповідає учасник подій. — Почав вибухати БК, патрони, гранати, пішов чорний дим. Завдяки цьому ми змогли вийти. Змогли обійти населений пункт, вийти полем. На полі нас ще чудно обстріляли снайпери, міномети».
Читайте також: «9 найважчих діб у моєму житті»: хірург Олександр Данилюк ділиться спогадами про Дебальцеве
«Махали руками, щоб зрозуміли, що ми свої, — каже Тарас. — По нас перестали стріляти, ми швиденько перейшли це поле. Далі — ще одна група у чотирьохстах метрах попереду. Теж почали махати, обмінюватися позивними».
Тарас розказує, що після називання позивних, супротивники сказали: «Ми таких не знаємо». Відповідно бойовики могли вирішити, що це чужі.
«Крикнули, що ми свої, мовляв, підходьте тихенько по-одному. Вони так і підходили. Ми знаходилися за пагорбом. Людина підходить, ми одразу його кладемо, роззброюємо. Були кілька офіцерів активної армії Росії, які курували цю групу», — згадує Тарас.
За українськими військовими, що прорвалися з Логвиново, виїхав транспорт. Командир зміг зв’язатися раціями. Тарас розповідає. що, крім полонених, винесли три російських вогнемети.
«Коли виїздили з полоненими, на пагорбах стояли танки і два БМП. Супротивник не розумів, що відбувається, бо вони думали, що всі вже пішли, — за словами військового, зона була підконтрольною супротивнику. — Коли вони зрозуміли, що їде чужа «беха», відкрили вогонь».
«Але пронесло, вдалося спокійно виїхали, а все навколо вибухало. В одного з сепаратистів виявилася граната. Він спробував її кинути в люк механіка, коли ми переміщалися, але ми встигли відбити гранату, і вона не втрапила в люк», — згадує військовий.
Коли повернулися і зрозуміли, що основна група — жива, всі були раді, завершує розповідь Тарас. Також згадує, що при зустрічі багато хлопців плакали.
Читайте також: Як перемогти Путіна? Британський експерт критикує українське військо і пропонує реформи