У громадянській панахиді взяли участь кілька сотень людей. Серед них – Президент України Петро Порошенко та Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, співробітники Національної академії наук, Ініціативної групи «Першого грудня», представники українських вишів та установ Академії наук.
Мирослав Попович був світлою, мудрою та мужньою людиною. Мудрість же завжди має золотий запас етики, гуманізму, добротворення. Ми знали Мирослава Володимировича, нашого колегу і однодумця, саме таким: людяним, усміхненим, небайдужим до громадських справ
, – сказано в останньому слові колег вченого з Ініціативної групи «Першого грудня».
Востаннє ми бачили Мирослава Володимировича два місяці тому, коли він, незважаючи на свій стан, прийшов на засідання Ініціативної групи «Першого грудня», підтримував ті промови і рішення, які там лунали. Для нас не так важливо було те, що він говорив, − але сама його присутність для нас важила більше. Він пішов від нас у вічність, але так, як і ті, хто пішли перед ним – Богдан Гаврилишин, блаженнійший Любомир Гузар, Євген Сверстюк – він залишиться з нами назавжди. Його духовна, моральна присутність означатиме для нас не менше, ніж фізична присутність на наших засіданнях
, – говорив учасник групи «Першого грудня» та українського єврейського руху Йосип Зісельс.
Після того, як я був політичним в’язнем у радянські часи, дуже важко мати якісь моральні авторитети, − але він був одним із них
, – підкреслив він.
Міністр культури Євген Нищук зазначив:
Для мене особисто надзвичайно цінним в часи Майдану були моменти, коли безпосередньо Мирослав Попович приходив на сцену, зачитував резолюції. Це давало розуміння того, що за нами правда
.
Народна депутатка Ольга Богомолець подякувала родині Мирослава Поповича за підтримку:
Я знаю, що завдяки вам він міг творити буквально до останнього тижня – завдяки вашій любові, завдяки тому, що ви тримали його руку
.
Громадський діяч, поет, письменник Іван Драч підсумував:
Це людина надзвичайно близька, інтимна, і завжди, коли думаєш про нього, думаєш про великого мислителя, чоловіка і інтелігента
.
Мирослав Попович – один з організаторів Народного руху України та Ініціативної групи «Першого грудня», вчений, автор наукових праць з філософії, історії культури, логіки, методології, лауреат Шевченківської премії (2001 рік). Серед його найвідоміших праць – «Червоне століття» (2005), «Бути людиною» (2011), «Григорій Сковорода» (1984), «Україна і Європа: праві та ліві» (1996). Вчений помер 10 лютого на 88 році життя. Похований на Байковому кладовищі у Києві.