ReadRate
Нова програма із зарубіжної літератури для учнів 10 та 11 класів набуде чинності з 1 вересня 2018 року. Зокрема, до програми додали сучасних авторів, деякі твори перенесли з середньої школи до старшої, деякі прибрали взагалі.
В обов’язковій програмі для 10 класів з’явилися твори, які раніше не вивчалися:
В обов’язковій програмі для 11 класів з’явилися наступні твори:
У 10 класі в обов’язковій програмі більше не вивчатиметься:
В 11 класі з обов’язкової програми вилучили:
Ці твори перенесли натомість до програми для додаткового читання.
Окрім цього, у пропонованих для додаткового читання книг для 10 класу є «Слова Пігмея», «Расьомон», «Бататова каша», «Усмішка богів» та «Сад» Рюноске Акутагави, «Хлопчик у смугастій піжамі» Джона Бойна, «Просто разом», «Ковток свободи», «Біллі» та «Я її кохав, я його кохала» Анни Ґавальди, «Геній» Мо Янь, цикл творів про Адріана Моула Сью Таунсенд, «У пошуках Аляски» та «Паперові міста» Джона Ґріна, «Елеанор і Парк» Рейнбоу Ровелл, «Шоколад із чилі» Йоанни Яґелло, «Тато і море» та «Наприкінці листопада» Туве Янсон.
У додатковій прогорамі для 11 класу з’явилися також поезії Боба Ділана, «Менади» Хуліо Кортасара, «Відчуття закінчення» Дж. Барнза, «Політ над гніздом зозулі» Кена Кізі, «Настерпна легкість буття» Мілана Кундери, «Хроніка заводного птаха», «Норвезький ліс» та «1Q84» Харукі Муракамі, «Мене називають червоний» Орхана Памука, «Привіт, смутку» та «Трохи сонця в холодній воді» Франсуази Саган.
Багато з доданих до програми творів можна знайти в нових перекладах українських видавництв. зокрема, Йоанну Яґелло перекладає видавництво «Урбіно», Джона Ґріна видає «КМ-Букс», Джона Бойна — «Видавництво Старого Лева».
Літературознавець, викладач Києво-Могилянської академії Ростислав Семків у коментарі для Громадського радіо зазначив, що програму з літератури розвантажено і тепер вона враховує читацькі можливості учнів 10-11 класів.
«Безперечно, це революційні зміни і загалом вони позитивні. Суперечки можуть бути хіба що смакові — скажімо, чому якісь книги йдуть в основне читання, а якісь — у додаткове», — розповів літературознавець.
На його думку, до обов’язкового списку замість додаткового можна було додати Джеймса Джойса, натомість Ніла Геймана та Йоанну Яґелло перенести в додатковий:
«З’являється також Пауло Коєльо, він радше автор популярної літератури. Я не зовсім розумію цю логіку — як він стикуватиметься зі Стендалем, Флобером, які йдуть раніше. Далі я не зовсім розумію, чому вибрали Транстремера і Мояня, яка досить далекі констектуально. Вочевидь, тому, що вони нобелівські лауреати, але це досить далекий стрибок».
Літературознавець уважає, що добре в оновленій програмі укладені також твори Франці Кафки, Стівена Кінга та Маркуса Зузака.
«Тепер залишається чекати, аби нову програму прийняли вчителі. Але я думаю, те, що такі зміни намічені — це добре», — підсумував Ростислав Семків.
Заступник міністра освіти Максим Стріха в ефірі Громадського радіо прокоментував роботу освітян над створенням нових списків літератури для шкіл.
“Формування курсу – річ непроста. Постає питання – що потрібно давати дітям? Зрозуміло, що є таке поняття, як західний канон – набір текстів, починаючи від Іліади Одіссея і Біблії, і закінчуючи якоюсь новою класикою, але з якимось певним часовим інтервалом від нас. Вважається, що людина, яка претендує на те, щоб зватися культурною, принаймні мусить знати щось про ту ж саму Одіссею, Іліаду, знати щось про Данте, прочитати найголовніші драми Шекспіра, вміти сказати два слова про «Фауста» Гете. Зрозуміло, що це потрібно давати в школі. Але коли? В якому класі? Та якою мірою цю програму доповнити текстами, які не такі значущі з погляду вічності, але які просто цікаво читати? Це питання, на які немає однозначних відповідей, і які ми шукаємо весь час. І одна з чергових відповідей – це та програма, про яку ми говоримо”, – розповів він.
Повністю зміни у програмі наведені у документі, розміщеному на сайті Міністерства освіти і науки.