Історію спільну ми маємо залишити виключно історикам - Клімкін про взаємини з Польщею (ФОТО)

На Львівщину із робочим візитом приїхав міністр закордонних справ Павло Клімкін. Разом із представниками генерального консульства республіки Польщі у Львові він відвідав Личаківське кладовище. Там вшанував пам’ять загиблих героїв Небесної Сотні та бійців, які загинули на Сході країни. Серед них й українець із польським корінням Михайло Карцани. Ось яку думку вісловила його матір, Леся Карцани, про українсько-польські взаємини.

“Історія між Польщею і Україною містить у собі багато того, що хочеться пам’ятати, але водночас і забути. Якщо ми будемо мстити і будемо зараз пам’ятати те зло, то треба прощати, бо далеко не зайдемо“, – говорить Леся Карцани.

Поклали квіти й до пам’ятника «Львівським орлятам». Це молоді польські військові, які загинули у боях із українцями та радянською армією. Представник генерального консульства республіки Польща у Львові, Марян Орліковський каже: спільне вшанування героїв – це добрий знак.  

“Знаєте, є такі люди, які зацікавлені в тому, щоб роз’єднати. Я думаю, і впевнений, що так само і міністр думає: ми не маємо іншого майбутнього, як спільне. Ми мусимо пам’ятати, мусимо знайти дорогу. Ми мусимо, ми маємо бути разом, браття і сестри“, – сказав Орліковський.

Напередодні Павло Клімкін написав статтю за порталі Збруч у якій висловився щодо стосунків Польщі й України. Міністр запропонував Польщі заборонити Армію Крайову, яка вчиняла каральні акції проти українців, та Юзефа Пілсудського із його жорстокою пацифікацією. Мовляв, перш ніж наполягати на забороні Бандери й УПА, полякам варто почати із себе. На прес-конференції у Франковому виші міністр додав, що українці самі вирішуватимуть, яких героїв шанувати.

“Ми готові розмовляти з поляками, як з друзями і розмовляємо. Я готовий наступного разу поїхати разом з поляками і показати, що ми шануємо людей, а вони хочуть перетворити це на легенду для себе, своєї легенди вони нам ніколи не нав’яжуть. Ані шляхом закону, ані шляхом якихось інших маніпуляцій. Історію спільну ми маємо залишити виключно історикам“, – сказав Клімкін.

Прокоментував міністр й підпал товариства культури угорців в Ужгороді. На його думку провокацію вчинили польські радикали за сприяння Росії. Аби подібні інциденти не повторювались у місті побільшає правоохоронців – каже Пало Клімкін:

“Ми маємо захистити наших угорців. Я розмовляв з міністром внутрішніх справ і керівництвом Служби безпеки України. Вони дуже щільно працюють в Закарпатті, зараз вони збільшують там присутність. В тому числі, і наша поліція. Ми не дамо роздмухувати ситуацію там на Закарпатті“.

Вже завтра Павло Клімкін вирушить до польського міста Павлоком, де 3 березня 1945 року місцева польська Самооборона й підрозділи армії Крайової розстріляли 366 українців. Він стверджує, що лише хоче віддати шану загиблим, політичної мети візит не має.

Ірина Саєвич, Львів, Громадське радіо