Квіти – клумбам, жінкам – права: як пройшов марш до 8 березня у Києві (Фоторепортаж)

Під стук ложок об каструлі та із яскравими плакатами та вигуками близько пів тисячі жінок та чоловіків вирушають ходою від Михайлівської площі у Києві. Сьогодні вони вийшли, щоб нагадати, що жінки мають такі ж права, як і чоловіки.

Під час маршу можна почути різні лозунги та погляди її учасників. Учасниця акції Леся Пономаренко каже, що виступає за боротьбу із проституцією за скандинавською моделлю.

«Я прийшла підтримати позицію за запровадження скандинавської моделі боротьби з проституцією. Декілька років назад мені здавалося, що легалізація може бути виходом. Але як показав досвід європейських країн – насправді все навпаки. Наприклад, у Нідерландах і Німеччині, де проституція легалізована, за час легалізації її рівень зріс, а у скандинавських країнах, де було запроваджено криміналізацію клієнтів, проституція знизилася», — пояснює Леся Пономаренко.

На марші присутні також і чоловіки. Володимир Малинка розповідає, що бере участь у марші за жіночі права вперше.

«Я за рівність чоловіків і жінок, за те, щоб у жінок не було скляної стелі у роботі, була рівна оплата праці. Жахлива статистика домашнього насильства – я проти цього», — зазначив Володимир.

Учасниця маршу Анна, каже, що вийшла за гендерну рівність. На її думку, що хоч і на законодавчому рівні проголошена рівність, однак у суспільстві досі існують стереотипи.

«У мене ось плакатик, що до біса традиційні гендерні ролі. Тобто те, що мені кажуть, що я, наприклад, повинна носити рожеве, вдягатися певним чином, що я там повинна йти там на гуманітарні спеціальності, а не на технічні», — каже учасниця маршу.

Феміністка та ЛГБТ-активістка Ксенія Чубук вимагає створення по усій країні притулків для жінок, які страждають від домашнього насильства.

«Я тут сьогодні стою з плакатом з вимогою, щоби наша держава створювала шелетери, притулки, для жінок, які постраждали від домашнього насильства. Щоб такі притулки були у кожному місті, у кожному селі, а не тільки в обласних центрах та столиці. Щоб кожна жінка мала доступ до захисту, щоб могла туди піти від чоловіка, чи батьків, які тиранять цю жінку», — каже Ксенія Чубук.

На думку активістки, такі притулки потребують гетеросексуалі жінки, ай із ЛГБТ-спільноти.

Також на марші за права жінок присутні праворадикальні активісти, які виступають проти маршу. Прихильник концервативних поглядів Богдан Ходаковський каже, що він не проти рівних прав жінок, але виступає проти маршу, бо на його думку, ця акція профінансована «міжнародними фондами».

«Я не бачу нічого поганого у величезній кількості гасел, які тут озвучуються, але я знаю, що це маніпуляція і сили, які за ними стоять. Це не якась банальна конспірологія, ми можемо подивитися на західну Європу, звісно, там правові держави, хороша економіка, але діяльність лівих я вважаю у Європі деструктивною», — зазначив Богдан Ходаковський.

Одним із організаторів цього маршу у Києві є громадська організація «Інсайт», яка захищає права ЛГБТ-спільноти. Як згодом повідомила голова організації Олена Шевченко, щонайменше п’ять людей, які брали участь у марші за права жінок, постраждали від нападу учасників націоналістичних організацій.

Як повідомили Громадському радіо у поліції Києва, ніхто із учасників маршу наразі не звертався до поліції, а саму акцію охороняли 100 правоохоронців.