TEDxMariupol: розмови про глобальні зміни у прифронтовому місті

В Маріуполі пройшла перша конференція TEDx. Вона була присвячена екологічним проблемам, соціальному підприємництву та громадській активності. Одним з організаторів є переселенець Іван Волчка розповідає, що ідея проведення такої конференції в Маріуполі була давно.

“Коли ми в 2014 році приїхали до Маріуполя, ми побачили, що тут немає молодіжного руху, немає розвитку потенціалу молодих інноваторів. Вони, в основному, намагаються себе реалізувати або за кордоном, або в столиці. Мені дуже хотілося зробити це тут, щоб тут був майданчик, на якому можна вільно висловити свою ідею, яка потім може перерости в стартап. Таких людей тут багато і майданчик TEDex підходить якнайкраще”, – каже він.

У Донецьку TEDex проводили 2 рази до війни. Цього разу сісцем проведення обрали Маріуполь – нинішню студентську столицю області.

Серед спікерів мав бути Майк Старесиник лідер міжнародних програм з розвитку у надскладних ситуаціях, проте через довгу та виснажливу дорогу він був слухачем. Він розповів кореспондентці Громадського радіо, що в Маріуполі він почуває себе, як вдома, оскільки під вікнами його готелю курсує потяг – які в його місті водні ресурси тут використовуються для виробництва. Пітсбург як Маріуполь, був мономістом, зав’язаним на  сталеливарному виробництві.

Диференціація сталася після краху індустрії.

“Люди почали займатися освітою, охороною здоров’я, ІТ технологіями і фінансами. Зміни спровокували бізнес-лідери та мер. Хоча вони були в різних партіях, вони скооперувалися один з одним” – розповів він.

Єдиною спікеркою була маріупольчанка Катерина Малкіна – школярка, яка виявила черв’яків, які можуть переробляти пластик. Її винахід й досі знаходиться в лабораторії. Отримати патент поки не вдається.
 

“До сих пір висить заявка на патент, тому що не вистачає одного головного компонента для того, щоб ми надали речові докази, що саме бактерії розщеплюють ці зв’язки. Через те, що у нас немає цих даних на базі українських інститутів, які б підтвердили гіпотезу, ми не можемо отримати патент”, – каже вона.

Винахідниці та її науковому керівнику відмовили 14 установ в Україні.

“Їхні аргументи дуже прості і смішні: я не студентка їхньогго ВНЗ, навіщо давати доступ до їхнього обладнання – я ж не прославлю їхній університет. Інша причина відмови – вони просто не розуміють як це зробити”, – каже дівчина.

Вікторія Савицька, Маріуполь, Громадське радіо