Ванни біля міськради та пожежний гідрант: у Львові пройшов поливаний понеділок (ФОТО)

В центрі Львова п’ятий рік поспіль святкують поливний понеділок. Цьогоріч на загальноміське свято до Ратуші прийшло понад півтисячі людей віком від чотрирьох до шістдесяти років. 

“Не холодно, хоч вода холодна, але це так весело. Дві секунди і я була мокра, всі почали мене обливати. Це дуже весело і прикольно, я один раз захворіла, але воно того вартує, раз в рік можна облитись“, – поділилася враженнями одна з учасниць.

“Це противогаз, його використовують, щоб газ не йшов, а узяв, щоб в очі вода не потрапляла і щоб добре бігати. Тут збирається купа людей, всі беруть банки води і обливаютьс Це круто, мені це подобається“, – додає ще один учасник.  

Аби узяти участь в обливанні дехто навіть приїжджає з інших міст. Андрій Кулієвич живе на Львівщині, розповідає у їхньому містечку теж святкують поливний понеділок, втім такого масштабного дійства, як у Львові, не бачив ніде. Тож другий рік поспіль привозить сюди усю свою сім’ю.

“Діти самі цього чекали, зранку вставали, бігом одягалися 00:12 + 00:30 Змокли повністю, але традиції, є традиції. Дітей до цього треба привчати, бо це є наше. Такого більше немає ніде, тільки тут у Львов”, – розповів Андрій Кулієвич.

Щоб води вистачило на всі види розваг, біля міської ради встановили дві ванни із водою і пожежний гідрант. Та, щоб потрапити на свято, спершу потрібно пройти крізь чималі водні ворота.

Керівник кампанії «Культурне місто» Микола Крупей пояснює.

“Вони символізують те, що якщо ви сюди потрапляєте, ви маєте усвідомлювати, що вас облиють. По моїх спостереженнях, тут є здебільшого школярі і студенти, є й старші люди, бо вони пам’ятають з дитинства це свято й воно викликає у них теплі спогади, емоції. Є навіть ті, хто не готувався до цього свята, але вони всеодно в ту гущу, де найбільше обливаються йдуть і їм це подобається“, – говорить Крупей.

Обливання водою у перший день після Великодня – давня українська традиція, яка має язичницьке коріння, пояснює ведучий свята Володимир Нижняк. Мовляв, з приходом весни земля очищалася водою, тож люди вірили, що теж нею очистяться.

“Так само тут є певний такий контекст залицяння, батьки, які мали вдома доньку, чекали на обливальників, які мали би проявити увагу до тої доньки. І це був добрий знак – що дівчиною цікавляться, знають її і вона обов’язково вийде заміж”, – додав Микола Купрей.

За три години обливальники витратили майже 20 кубометрів води. Жартують, хоч вона була холодною, але водночас й лікувальною.

Ірина Саєвич, Львів, Громадське радіо