На Херсонщині підприємець судиться за нацпарком через заборону вилову риби

На Херсонщині підприємець судиться за нацпарком через заборону вилову риби

Підприємець Василь Коблюк стверждує, що має усі документи та дозволи на право вилову на цій території, за що справно сплачує податки

У Херсонській області підприємець Василь Коблюк судиться з Азово-Сиваським національним парком. Генічеський районний суд зобов’язав Коблюка сплатити 340 гривень штрафу за вилов живих біоресурсів у межах парку. Коблюк з таким рішенням не згоден, вважає його незаконним і стверждує, що має усі документи та дозволи на право вилову на цій території, за що справно сплачує податки.

Анатолій Коблюк Громадське радіо

Втім, сьогодні судове засідання Херсонського апеляційного суду по справі Василя Коблюка не відбулося через технічну проблему налагодження відео конференц зв’язку із позивачем. У своїх позовах керівництво Азово-Сиваського національного парку, посилається на той факт, що ця територія¸ де здійснювався вилов риби, належить до земель природно-заповідного значення. Однак відповідно до відповідей на запити самого обвинуваченого до Держгеокадастру України у м. Генічеськ, у м. Херсоні та м. Києві, ця територія не зазначена, як заповідна. Активісти із Генічеського району, які зібралися сьогодні підтримати свого односельчанина, у всьому звинувачують керівництво Азово-Сиваського національного парку.  Громадське радіо додзвонилося до директора національного парку Євгена Поповчука, однак він відмовився надавати коментар з цього приводу.

«Вся інформація перекручена» – повідомив Євген Поповчук, і поклав слухавку.

Коли журналісти спробували ще раз зателефонувати, телефон директора вже був вимкнений.

Активісти зазначають, що вони усі мають дозвіл на вилов живих біоресурсів, і їх право відповідно закону не може бути обмежене. Загалом, господарською діяльністю у межах національного парку займається близько 70-ти людей, іншого заробітку у їхньому регіоні не має.

«До листопада 2017 року проблем з використанням затоки Сиваш, яка використовувалась як «рибогосподарський водний об’єкт» не виникало, тобто, за 25 років з початку створення Азово-Сиваського національного парку, дозволялося вилучати водні живі ресурси, займатися рибалкою, полюванням. У листопаді 6 приватних підприємців, які зареєстровані, мають ліцензії, дозволи державного рибного агенства, квоти на вилучення саме з цього басейну водних живих ресурсів, на них працівники Азово-Сиваського національного парку почали складати протоколи. Коли ми показуєм усі ці документи, то їх співробітники Азово-Сиваського національного парку не сприймають. Зараз розслідується заява, за статею 206, це перешкоджання законній підприємницькій діяльності. Сподіваюсь співробітники Поліції її розслідують і покарає тих, хто заважає займатись законною підприємницькою діяльністю тим 70-ти особам, які на данний час фактично залишились без засобів до існування», – повідомив Анатолій Коблюк, відповідальний за вилов живих біоресурсів приватного підприємства фізичної особи «Петровська О.В.»

По замовленню керівництва Азово-Сиваського національного парку була проведена експертиза, у «Центрі екологічного управління» у м. Мелітополь, що мала встановити визначені межі національного парку, результати цієї експертизи виявилися не на користь активістів. Проте документальні свідчення експертиза не надала, оскільки взагалі не має права проводити подібні експертизи. Активісти подали клопотання до суду по проведенню нової експертизи Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України.

Активісти поставили під сумнів і інші протоколи, які були складені працівниками Азово-Сиваського національного парку на приватних підприємців, які здійснювали вилов риби у Сиваській затоці, однак особа, на яку склали протокол, за словами правозахисника Олексія Гладуна була відсутня на материковій частині України на час складання протоколу, на що отримали підтвердження від Державної прикордонної служби України.

Олексій Гладун Громадське радіо

«Були надані запити до прикордонної служби України, яка офіційно дала відповідь, з якої вбачається, що 9 лютого 2018 року, ця особа, яка зазначена у протоколі, виїхала о 6:37 виїхала за межі території, де було складено протокол, за межі території метерикової України, на тимчасово окуповану територію Криму. Питання: яким чином був складений оцей адміністративний протокол?» – говорить правозахисник Олексій Гладун.

Наступне судове засідання по справі перенесено на 17 квітня.

Еріка Авдєєва, Херсон, Громадське радіо

загрузка...

Останнi новини

загрузка...