Екологи закликають у екс-резиденції Януковича Сухолуччя створити нацпарк (ФОТО)

За 70 км від Києва розташована резиденція «Сухолуччя», куди під час президентства приїжджав на полювання Віктор Янукович зі своїм оточенням.

Мисливські угіддя лісництва взяв у користування до 2061 року мисливський клуб «Кедр». У минулому його пов’язували з Януковичем та найближчим оточенням. Сьогодні тут також полюють, але у «Кедрі» кажуть, що не політики, а місцеві мисливці.

Дніпровсько-тетерівське лісництво розкинулося на 30 тисячах гектарів. Через мисливські угіддя пролягає асфальтована дорога. Тут побудовані дерев’яні вишки для мисливців, а частина території і зовсім відгороджена залізною сіткою.

Екологи вимагають створити на місці лісництва національний природний парк. Якщо не зупинити вирубки та полювання, через десяток років ці поліські ліси можуть зникнути, вважає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

«Перше завдання — це захист рідкісних видів рослин і тварин. Тут мешкають рись, лось, червоний лелека, орлан-білохвіст, рідкісні рослини. Друге завдання — створити місце відпочинку для 5 мільйонного мегаполісу Києва», — каже він.

Еколог показує масові вирубки. З 1 квітня до 15 червня в Україні діє сезон тиші, коли вирубати дерева заборонено. Борейко обурюється, що попри заборону місцеві лісники рубають не сухі, а сирі дерева.

У самому лісництві стверджують, що на кожну санітарну вирубку отримують погодження. Зараз лише вивозять ліс, який рубали до 1 квітня, стверджує директор лісництва Василь Юхимчук.

«Коли ведеться санітарна рубка, дерева рубаються суцільно, наприклад півгектара чи 20 соток. Серед них може бути 10-15% сирих дерев. Немає сенсу їх залишати на цій вирубці. Їх все рівно або вітер зламає, або вони загинуть. На місці зрубаних дерев ми обов’язково висаджуємо ліс», — запевняє Юхимчук.

Мисливці

Не лише вирубка дерев загрожує лісам. Мисливці із клубу «Кедр» відстрілюють та розводять тварин, чим порушують місцеву фауну, вважає еколог Олександр Головін.

«Велика частина цього місця закрита від якогось контролю, ми не можемо моніторити ситуацію. Ми не знаємо, що тут твориться. Тут ми бачили вже рубки, їздять лісовози, для полювання обладнані вишки, територія за вольєрами має індивідуальні вишки», — розповідає Головін.

«Кедр» загородив понад 2 тисячі гектарів землі, аби убезпечити людей від диких тварин, яких розводять у вольєрах. Так пояснює загороджену територію лісництва голова «Кедра» Микола Гордійчук.

«Коли за нами закріпили цю територію, нам держава передала на баланс диких тварин. Ми ж збільшуємо їхню кількість, охороняємо, годуємо, а на цей приріст полюємо», — каже Гордійчук. Він стверджує, що мисливці не порушують законодавства й обурюється повідомленням про «царське полювання», яке нібито влаштовує «Кедр». За його словами, полюють переважно місцеві.

Голова лісництва Василь Юхимчук також заперечує неконтрольоване полювання.

«Це безпідставне звинувачення, що тут неконтрольоване полювання. Хай доведуть, приїдуть, складуть протокол», — обурюється Юхимчук.

Чи бути національному природному парку?  

На території лісництва немає унікальних рослин і тварин, а створення нацпарку неактуально, вважає Юхимчук.

«Автентичної якоїсь цінної природи тут немає. 70% лісу, який тут є, посаджений після війни. Сама ідея парку у принципі непогана, але вона сьогодні не на часі. Для того, щоб створити парк, треба дуже багато коштів і часу. Якщо ми ліквідовуємо Дніпровсько-Тетерівське лісове господарство, то ліс залишиться без господаря доти, доки не буде створений національний парк», — стверджує Юхимчук.

Очільник лісового господарства вважає найоптимальнішим варіантом створити нацпарк на частині території, а на іншій – залишити лісництво. Екологи з ним не погоджуються.

«Це екологічний масив, чому ми його мусимо різати? Чому ми повинні йти на компроміси мисливцям?», — риторично запитує Борейко.

Держлісагентство вважає, що достатньо створити національний природній парк на 5 тисячах гектарах, бо, мовляв, на решті території нічого цінного немає.