March For Science Ukraine: до яких проблем хотіли привернути увагу молоді науковці
Молодші наукові співробітники та професори пройшли з маршем центральною вулицею Києва
Фізики, хіміки, астронавти та біологи, молодші наукові співробітники та досвідчені професори вийшли на марш, щоб привернути увагу суспільства та влади до своїх проблем та заохотити людей більше цікавитися наукою.
«Ми не маємо ніяких політичних закликів чи переконань – ми просто хочемо привернути увагу до того, що наука – це цікаво, що у нас є дуже багато видатних науковців, які займаються в своїй галузі і мають значні відкриття, ми просимо їх підтримати», – скандували учасники маршу у гучномовець.
Крім загальних лозунгів, науковці мали і більш предметні вимоги. Наприклад, підвищити зарплату, забезпечити лабораторії необхідними реактивами, оновити комп’ютерну техніку, яка купувалася ще десять років тому чи забезпечити новим обладнанням.
Біохімік інституту біохімії ім. О.В Палладіна Ольга Лісаковська займається проблемою впливу вітаміну Д на здоров’я людини. За її словами, цей вітамін, як виявилося, впливає не тільки на формування кісток, але й на роботу головного мозку. Щоб продовжувати дослідження його впливу, дівчині у роботі потрібен конфокальний мікроскоп. Він коштує 2 мільйони доларів.
«Конфокальный микроскоп – это микроскоп, который с помощью флюринисцентных меток может визуализировать разные клетки, позволяет посмотреть на разные ткани. Это круче, чем обычный световой микроскоп, он позволяет таргетно пометить белки и посмотреть их распределение. Нам повезло, у нас в институте есть старая модель и эта модель относится к центру коллективного пользования приборами. Так что, любой желающий из другого института может к нам записаться, прийти и на нем поработать. Но, поскольку ему уже много лет, там нужно менять лампы, фильтры и это тоже вопрос финансирования», – каже Лісаковська.
Ще один учасник акції – співробітник інституту теоретичної фізики, доктор фізико-математичних наук Сергій Шарапов – працює над вивченням інноваційного у всьому світі матеріалу – графену. Цей двовимірний матеріал складається з одного шару атомів вуглецю, які вчені з усього світу намагаються застосувати у різноманітних галузях. В 2010 році за відкриття графену вчені отримали Нобелівську премію. Українець Сергій Шарапов займається вивченням цього матеріалу з 2004 року. І все, що він зараз просить від держави, – це хоча б повернення повної ставки співробітникам інституту.
«Для начала вернуть заработную плату, которой третий год нет. А какой она была? Сейчас большая часть сотрудников академии наук работает на ставку 0,7 или меньше. Для начала хотя бы обеспечить людей полной заработной платой. Сколько вы сейчас получаете? У доктора наук это порядка 8 тысяч гривен», – каже Шаповалов.
Такі ж небайдужі до стану науки в Україні, як Сергій Шаповал, зібралися біля пам’ятника Шевченку. Науковці з плакатами «Обирай науку!», перевдягнені у медичні халати, рушили центральною вулицею Києва – Хрещатиком. Вони скандували: «Наука – це для всіх!»». На Майдані Незалежності вони ще раз закликали всіх охочих не боятися фундаментальних наук та відвідувати відкриті лекції науковців.
Вікторія Покатіс, Київ, Громадське радіо