Сьогодні у трьох містах – Рівному, Одесі та Житомирі люди вийшли на мовчазний протест. Акція під назвою «Малюк, я поруч», спрямована на те, щоб привернути увагу суспільства до домашнього насильства над дітьми.
У руках рівняни тримали плакати із зображеннями побитих дітей. Разом із собою брали і своїх дітей. Дехто заклеював рота чорною стрічкою.
Учасники нечисленною ходою пройшлися від Покровського собору і до майдану Незалежності, де запалили лампадки на знак підтримки постраждалих дітей
Організаторка акції у Рівному Вікторія Камінська здивована, що настільки мало рівнян долучилися до маршу, адже подія анонсувалася у Фейсбуці та у ЗМІ.
Ідея проведення маршу у трьох містах, за її словами, належить одеситці Надії Шульзі. До акції мав приєднатися і Ніжин, проте цього не вийшло.
“Наша акція – мовчазна. Таким чином ми хочемо показати, що дитина не має права. Запалюємо свічки з іменами дітей, які були вбиті. Марш присвячується дівчинці Вероніці, якій було два роки і яка нещодавно померла. Це сталося у Ніжинському районі. Мати жила зі знайомим та ховалася від соціальних служб. Наразі цього чоловіка, наскільки мені відомо, судять, а от маму взагалі не притягують до відповідальності, не розглядають її як співучасницю. Хоча всі бачили, як цю дівчинку вбивають. Їй виривали волосся, вона кілька діб стояла в кутку, їй не давали їсти. Її бив його (Назара Красулі, авт.) 6-річний син, якого примушували це робити. І коли дівчинка починала помирати, то вони просто виходили палити, – розповіла Вікторія Камінська. – Тому ми зараз тут. Аби люди звертали на це увагу. Але я бачу дуже велику байдужість. Це можна судити й за тим, скільки сьогодні прийшло людей“.
У Рівному у квітні минулого року очевидці побачили, як чоловік у своєму автомобілі бив свою 3-річну доньку. На місце викликали патрульних. А дівчинку забрали лікарі. У неї діагностували струс головного мозку та численні ушкодження. Проте дівчинку надалі залишили у цій сім’ї.
Як вважає інша учасниця маршу Анна Прогожук, має бути не лише відповідальність за насильство, але й заходи на попередження цього – зокрема інформування батьків, особливо це стосується молодих батьків, для яких це перший досвід. На думку рівнянки, непогано було б ще й проводити соціальну рекламу.
“Можливо, насильство чинить той, кого так виховували у сім’ї, керуючись таким принципом – мене били і я буду бити. На жаль, ми ще до кінця не розуміємо, якою має бути відповідальність за насильство над дітьми“, – говорить Вікторія Камінська.
За її словами, багато людей мовчать та не повідомляють у відповідні органи, зазнаючи насильства у сім’ї. На її думку, держава мала б звертати більшу увагу на це.
Денис Грищук, Рівне, Громадське радіо