Австрійський історик Гервіг Чех проаналізував раніше невідомі нацистські документи і прийшов до висновку, що педіатр та психіатр Ганс Аспергер, на честь якого назвали Синдром Аспергера, співпрацював з нацистським режимом та брав участь у програмі з евтаназії.
Картки пацієнтів та інші медичні документи свідчать про те, що Аспергер відправляв своїх пацієнтів-дітей у клініку Ем Шпігельгрунд у Відні, де їх вбивали.
Гервіг Чех пише, що за лояльність та співпрацю з нацистами, Аспергера нагороджували та допомагали підніматись кар’єрною драбиною. За інформацією історика, щонайменше 789 дітей загинуло у клініці.
Раніше Аспергер заявляв, що захищав пацієнтів від нацистів, не був членом НСДАП, а під час промови у Віденському університеті у 1980 році він сказав, що нацистські спецслужби хотіли арештувати його через те, що той відмовився віддати їм дітей з психічними особливостями.
У 1944 році Ганс Аспергер описав спостереження за близько 400 дітьми, що відрізнялися від однолітків відсутністю здібностей до невербальної комунікації, обмеженою емпатією по відношенню до однолітків і фізичною незграбністю. Сам Аспергер використав термін «аутистична психопатія».
Термін «Синдром Аспергера» запропонувала до медичного вжитку англійський психіатр Лорна Уінг у публікації 1981 року.