Львів’яни пікетували сесію міськради через сусідство із сміттєпереробним заводом

Львів’яни пікетували сесію міськради через сусідство із сміттєпереробним заводом

Активісти зібрали 3500 підписів проти спорудження сміттєпереробного заводу на вулиці Пластовій

Понад сотня мешканців мікрорайонів та вулиць Знесіння, Кривчиці, Тракт Глинянський, Збиранка і дотичних до міста сіл Лисиничі, Муроване, Сороки-Львівські, Малехів влаштували пікет під стінами Ратуші. Люди тримали у руках плакати: «Не травіть нас», «Якщо будувати заводи, то будувати відразу й онкодиспансери», «Тракт Глинянський – зона екологічного відчуження».

Про це повідомляє кореспондент Громадського радіо

Активісти висунули три вимоги – скасувати рішення, прийняте на попередній сесії міськради та рішення виконкому щодо будівництва сміттєпереробного комплексу на вулиці Пластовій, провести нараду із керівництвом міста та області, аби обрати іншу ділянку, та викласти у вільний доступ все інформацію щодо договорів, які пов’язані з будівництвом комплексу.

Мітингуючі Громадське радіо/Ірина Саєвич

Мешканка Кривчиць Мирослава Кумечно розповідає, хоч завод ще не почали споруджувати, втім сміття на територію активно завозять. Жінка каже, у їхньому районі є чимало промислових підприємств, які забруднюють довкілля, тож сміттєперебний завод, лише погіршить ситуацію.

«У Кривчиці купами завозять ілюмісцентні лампи й місцевий завод їх переробляє, є також асфальтний завод, завод з переробки акумуляторів. Відходи від роботи цих установ стікають у землю, а потім до нас в криниці. Ми це все п’ємо, бо не маємо водопроводу. А ще як нам поставлять цей завод, то ми взагалі не матимемо, чим дихати. Сморід звідти вже зараз йде шалений, це все гниє, пліснявіє. Антисанітарія страшенна, пацюки. А вечорами це сміття ще й спалюють, а ми цим дихаємо», – говорить Мирослава Кумечно.

На території району знаходиться понад 50 підприємств підтверджує голова ГО «Відродження Знесіння» Богдан Приймич й показує відповідні документи.

«Міські депутати коли приймали програму на 2012-2015-ий роки по модернізації очисних споруд Львівводоканалу, самі ж писали що їм бракує території для намулових полів і тут раптом водоканал частину цих земель віддає ЛКП «Зелене місто». Новина про те, що цю територію тепер затвердили під спорудження сміттєвого заводу впала як сніг на голову, ніяких громадських слухань не проводили хоч ми їх насправді на них сподівалися», – каже Богдан Приймич. 

Збір підписів Громадське радіо/Ірина Саєвич

Громадські слухання ще попереду, пояснює керівник ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря, мовляв, спершу потрібно допрацювати проект заводу й провести оцінку впливу на довкілля. Втім громадські слухання не матимуть впливу, якщо містяни не наведуть обґрунтовані аргументи, чому це підприємство потрібно споруджувати в іншому місці.  

«Якщо буде критична кількість обґрунтованих зауважень, будуть відхилення від норм проектування, тоді ми не отримаємо експертизу і не будемо нічого будувати. Але ми використовуватимемо перевірену європейську технологію. Це буде завод механіко-технічної переробки побутових відходів, який розділяє органіку і не органіку. Всі процеси відбуватимуться в закритому циклі, компостуватимемо непотріб у закритих приміщеннях, також буде система відведення і триступенева система очищення», – пояснює Вадим Ноздря.

Учасники акції протесту у Львові Громадське радіо/Ірина Саєвич

Мер міста Андрій Садовий у свою чергу запевнив, що проект буде найбільш екологічно чистим в Україні.

«Всі проекти, які будуються за підтримки Європейського банку реконструкції і розвитку проходять міжнародну екологічну експертизу. Тому я гарантую свої слова на 1000%. Єдине. що я бачу проблеми у комунікації, ми це найближчим часом виправлятимемо», – сказав Андрій Садовий.

Якщо вимоги активістів не виконають, вони обіцяють і далі влаштовувати акції протесту, а також звернутися до Кабміну, Верховної ради, президента і міністерства екології Польщі і Балтії.

Нагадаємо, 10 квітня виконком міської ради затвердив ділянку на вулиці Пластовій для будівництва там сміттєпереробного заводу. Його мали б спорудити за кредитні кошти європейського банку реконструкції і розвитку та грант від ЄС.

Ірина Саєвич

Останнi новини