Україна - це Західна Німеччина періоду Холодної війни - Браян Вітмор

Американський аналітик Браян Вітмор протягом багатьох років займається аналізом зовнішньої та внутрішньої політики Росії. Його статті публікувались у The Atlantic та Foreign policy. Його аналітика звучала на хвилях Радіо Свободи у Празі.

Нещодавно у англомовній програмі Ukraine calling Вітмор поспілкувався і з журналістами Громадського радіо. Директор та старший науковий співробітник російських студій у Вашингтонському центрі аналізу європейської політики розповів про те, які переваги дає статус “Операція об’єднаних сил” для України у дипломатичному протистоянні з Росією. 

“Поки що важко зрозуміти, чи це просто свого роду ребрендинг, чи почнуться серйозні зміни. Але тут є кілька важливих речей. Закон визначає Росію агресором і називає окремі території Луганської та Донецької області тимчасово окупованими Росією та такими, які не є під контролем Києва. Тому відповідає за моральні та матеріальні збитки Росія. Це посилює позицію України у міжнародних судах. Це також унеможливлює появу російських миротворців на Донбасі. 

Закон збільшує повноваження президента, який зараз має право використовувати армію без оголошення військового стану. Координація переходить від СБУ до Штабу операції об’єднаних сил. Але маємо слідкувати за тим, як це вплине на стратегію України”, розповідає Браян Вітмор. 

Вітмор каже, що гібридна війна відбувається не лише в Україні, а й в Західній Європі та за океаном. Росія прагне підкорити Україну, знищити Європейський союз і трансатлантичну єдність. За його словами, у США було достатньо противників надання Україні ПТРК “Джавелін”.

“Основним аргументом проти надання летальної оборонної зброї Україні було те, що (як я чув від військових, дуже войовничих людей), Росія має ескалаційне домінування в Україні перед США та Заходом. Бо, давайте будемо чесні, Росія здатна на більшу ескалацію в Україні. Тож якщо США надішле протитанкові ракети, Росія також поставить потужнішу наступальну зброю. І так без кінця. Аргумент проти надання летальної зброї Україні ніяк не пов’язаний з небажанням підтримувати її. Це більше про небажання сприяти ескалації у регіоні, де Захід не домінує. І це доволі переконливий аргумент. 

Але зараз є ще один контраргумент. Тепер Україна не єдиний театр військових дій. Ідея така, що якщо ти підвищуєш ціну України для Росії, знай – Україна не єдиний театр операцій російської армії. Тож підвищуючи ціну там, ти підвищуєш її усюди. У цих дебатах є доволі переконливі аргументи з обох сторін. Я думаю, що зміна ставлення Вашингтона до Росії сталася через те, що чинна адміністрація менш обережна щодо таких питань, ніж попередня. Не буду судити, яка зі стратегій краща, просто розповідаю свої спостереження. 

Я не думаю, що Росія залишить це просто так. Появу демократичної України, Європейської України, Західної і успішної України бачать у Кремлі як екзистенційну загрозу. Кожен російський імперський проект починається і закінчується Україною. І режим Путіна розуміє, що демократична Україна, яка йде на Захід – це кінець режиму. Тож гадаю, що вони ні перед чим не зупиняться; війна в Україні – це насправді більше, ніж про Україну. Це про майбутнє Західної цивілізації, якщо бути чесним”, – каже Вітмор.

На думку Браяна, зараз Україна виконує роль Західної Німеччини періоду Холодної війни. Тому захист України є не менш важливим, ніж безпека Західної Німеччини після Другої світової. 

“Частиною цієї війни є стійкість. Це про реформування наших інституцій. Не Володимир Путін придумав офшори. Але він ефективно їх використовує, щоби поширювати корупцію у суспільстві Заходу. Щоб створити мережу впливів. Не він придумав відмивання грошей. Не він придумав підставні компанії, чи не так? Але саме він використовує всі ці речі дуже ефективно. Це не через нього з’явилась поляризація у наших суспільствах, але він має з цього користь. 

Тому частиною стійкості є погляд на нас самих. Цікаво, що ти постійно чуєш це слово в Україні, Грузії, у балтійських країнах, в Польщі. Але коли ти рухаєшся на Захід, люди дивляться на тебе і кажуть: “А? Ти про що?”. І це саме те, що я маю на увазі. Ми маємо подивитись на наші інституції. Поглянути і закрити ці діри. Бо такі речі стають загрозами національній безпеці. Має бути “ні, бо інакше ми…”. Саме через не здатність сказати “інакше ми…” прокремлівські хакери зламали естонські банки та державні структури у 2007 році. Це було задовго до того, як вони зламали Національний комітет Демократичної партії США. 

А пізніше, до чого ми прийшли? Вони зламали Бундестаг. Потім польську біржу. Далі французьке телебачення, де робили вигляд, що вони терористи ІДІЛ, щоб залякати Францію іммігрантами. Вони отримали доступ до німецького виробника заліза, потім Держдепартамент США. Без “інакше ми…” вони зробили це з Естонією, з Грузією, Україною, Німеччиною, Францією. І вони йдуть далі. Має бути “інакше ми…”. Саме через те, що не було “інакше ми…” агенти Путіна вбили Олександра Литвиненко у Британії. Через це сталася спроба вбивства Сергія Скрипаля. Обидва громадяни Британії, до речі.

Так Росія викрала офіцера силових структур Естона Кохвера з території Естонії. Цікаво, що Кохвер у цей час розслідував контрабанду цигарок, яку організували російській кримінальні групи разом з ФСБ. І чим глибше ти копаєш, тим більше цікавого знаходиш. Бо це не є кейс корупції, коли ФСБ просто отримувала свою частину прибутку та набивала свої кишені. ФСБ отримала частину грошей, щоб створити те, що росіяни називають “черная касса”. І от раптом в тебе є ця “чорна готівка”, яку ти можеш використовувати в інших операціях у Європі та поза нею. Це приклад того, як організована злочинність стала зброєю. Має бути “інакше” і стримування. І Захід повинен бути готовим помститися”, вважає Вітмор.