Громадське радіо
«Одеський багатофункціональний телескоп» або, коротко, – ОБТ-800. Так українські астрономи назвали свою розробку. Апаратний комплекс – переробка старого механічного телескопу. Вчені повністю переробили механіку та електронну частину. Замінили скло на потужну лінзу і перетворили апарат в автономний комплекс для спостереження за небом.
Телескоп зібрали силами фахівців обсерваторії. Сергій Подлесняк працює тут старшим інженером. Розповідає: завдяки ряду параметрів і сучасного обладнання, телескоп не тільки дуже потужний, але й точний.
«Працюють лічильники, які обчислюють положення телескопа до небесних координатах! І це дозволяє навести на потрібний об’єкт! Ми можемо поставити зараз координати місяця, умовно кажучи, і він вийде на Місяць!», – показує нам роботу комплексу Сергій Подлесняк.
При перших тестових запусках телескопа вчені використовували джойстик від ігрової приставки. Зараз всі параметри наводяться автоматично. Але астрономи, жартома, вирішили джойстик не прибирати. Зізнаються: він викликає чималий інтерес у екскурсійних груп.
«В основному екскурсанти діляться на дві групи: хто задає питання про це джойстик і хто не задає. Хто не задає більше цікавиться астрономією! А хто задає – пристроєм!», – каже науковий співробітник астрономічної обсерваторії Вадим Кашуба.
Але, розповідає фахівець, завдання, які виконує телескоп, досить серйозні. Він допомагає українським астрономам відстежувати зміни комет і астероїдів, інших малих небесних тіл і штучних супутників. Наприклад, у разі втрати контролю над супутником, спостереження за його поведінкою у телескоп, допомагає дізнатися, – чи досі супутник «живий».
Зараз телескоп – найбільший в Україні. Ще два великих комплекси знаходяться у анексованому Криму. Але наразі українські вчені не мають доступу до своїх баз. Тому основний центр української астрономії «перебазувався» на Одещину.
А ще одеські вчені доглядають архів знімків зоряного неба на склі. Колекція – третя за обсягом у світі. Попереду лише США та Німеччина. Але архів наразі приходить у занепад.
Світлана Кашуба, завідуюча архівом, розповідає: фонди архіву приходять у занепад, а українська влада не вживає заходів для їх збереження.
«Ми намагалися зробити цей архів надбанням України! Подавали відповідні документи у Київ. Але, нажаль, відповіді досі немає! Між тим, ці скляні картки унікальні! А ще вони можуть стати у нагоді вченим сьогодення: коли є наглядні ілюстрації того, як виглядала та чи інша ділянка неба, наприклад, 100 років тому, – можна зрозуміти, як само змінюються становище і властивості небесних тіл. Ну і прослідкувати тенденцію, – як вони мають змінитися у майбутньому!», – роз’яснює Світлана Кашуба.
Всього одеська колекція налічує 110 тисяч скляних пластин. Наразі вчені намагаються зберегти колекцію, переводячи її у цифровий формат. Для цього обсерваторія купила спеціальний сканер. Але на перехід потрібно багато часу.
Крім того, одеські фахівці співпрацюють з українською віртуальною обсерваторією в Києві і базою даних болгарської обсерваторії, яка збирає всі такі унікальні знімки по всьому світу.
Всеволод Ананьєв, Одеса, Громадське радіо